TextBook — Тут немає нічого, мамулю, нічого немає в кутку…
— Світла! Світла! Вони лізуть! Таргани…
— Світло горить, мамулю. Горить, дивися, навіть свічки на столі! — Чоловік узяв кишенькового ліхтарика й посвітив ним у яскраво освітлені кутки. — Там немає нічого, глянь, я свічу, і немає нічого, нічогісінько…
— Таргани! Таргани! Лізуть, усе чорне від тарганів! Вони вилазять з усіх кутків! Світла І Світла! Вони вже на стінах, уже падають зі стелі!
Жінка захрипіла й затулила голову руками.
— Давно це почалося? — спитав Равік у чоловіка.
— Відколи стемніло. Мене не було. Я ще ходив спробувати… Мені порадили піти до консула Гаїті. Я взяв із собою хлопця… Звичайно, дарма ходив, знов дарма, а коли ми повернулися, вона сиділа в кутку на ліжку й кричала…
У Равіка був із собою стерилізований шприц.
— А перед цим вона спала?
Чоловік безпорадно глянув на нього.
— Не знаю. Вона завжди була спокійна. Ми не маємо грошей на лікарню. І не маємо… З нашими паперами її туди не візьмуть. Аби вона перестала кричати. Мамулю, ми всі тут коло тебе, я, Зігфрід, і доктор є… Тут немає ніяких тарганів.
— Таргани! — перебила його жінка. — Лізуть з усіх боків! Лізуть…
Равік зробив їй укол.
— З нею вже колись бувало таке?
— Ні. Я не розумію, що це. Не знаю, чого вона раптом…
Равік підняв руку.
— Не нагадуйте їй про це. За кілька хвилин її зморить сон. Може, їй приснилися таргани, і вона перелякалась. Може, вранці вона прокинеться й усе забуде. Не нагадуйте їй нічого. Поводьтеся так, немов нічого не сталося.
— Таргани, — сонним голосом промурмотіла жінка. — Ситі, великі…
— Вам потрібне таке яскраве світло?
— Ми засвітили всі лампи, бо вона весь час просила світла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в двох томах » автора Еріх Марія Ремарк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТРІУМФАЛЬНА АРКА“ на сторінці 341. Приємного читання.