Розділ «Частина третя»

— Він не дивився, як ви кидаєте її зі скелі?

Йому довелося зібрати всю свою силу, щоб не перескочити через стіл і не вдарити її.

— Він нічого не бачив. Я мав посадити його в машину, тому що я не міг залишити шестирічну дитину саму вдома під час грози. Якби у вас були діти, ви зрозуміли б. Він нічого не бачив. Він був збентежений, і я сказав йому… ту версію правди, яка була зрозуміла б йому. Те, що він би зрозумів.

— Версію правди?

— Я розказав йому історію — як ви розповідаєте дітям, коли йдеться про те, чого вони не можуть зрозуміти. Я розповів йому історію, з якою він міг би жити, яка зробила б його життя стерпним. Хіба ви не розумієте?

Хоч як він стримувався, але говорив дедалі голосніше.

— Я не збирався залишити його, правильно? Його мати загинула, і якби я сів у в’язницю, що з ним сталося б потім? Яке життя у нього було б? Його здали б у притулок. Я бачив, що відбувається з дітьми, які ростуть у притулку, звідти чимало виходять з пошкодженою і збоченською психікою. Я захищав його, — сказав Патрік, і гордість розпирала йому груди, — усе життя.

Історію Нел Ебботт було, звичайно, важче переказати. Коли він виявив, що вона говорить із Нікі Сейдж і, сприймаючи її твердження про Лорен серйозно, він занепокоївся. Звичайно, до поліції вона не піде, ні. Вона не була зацікавлена у справедливості чи в чомусь такому, вона була зацікавлена тільки в тому, щоб зробити сенсацію зі своїх нікому не потрібних писульок. Але він хвилювався, що це може засмутити Шона. Хай там як, він захищав свого сина.

— Так чинять батьки, — зазначив він. — Хоча ви можете не знати про це. Мені казали, твій батько був алкашем, — він посміхнувся до Ерін Морґан, спостерігаючи, як вона здригнулася від такого удару. — Характер, мені казали, у нього був ще той.

Він сказав, що домовився зустрітися з Нел Ебботт пізно ввечері, щоб говорити про ті звинувачення.

— І вона пішла зустріти вас на скелі? — спитала сержант Морґан недовірливо.

Патрік посміхнувся:

— Ви ніколи її не бачили. Ви не маєте ні найменшого уявлення про ступінь її марнославства, її зарозумілості. Усе, що я повинен був зробити — це запропонувати їй, що я геть чисто розповім їй, що сталося між мною і Лорен. Я сказав, що покажу їй, як розгорталися страшні події тієї ночі, прямо там, на місці. Я сказав їй, що то історія, яка ніколи не розповідалася раніше, що вона буде першою, хто її почує. Потім, коли я зустрів її там, усе було легко. Вона випила, тож не дуже міцно трималася на ногах.

— А браслет?

Патрік засовався у своєму кріслі й змусив себе дивитися сержанту Морґан просто в очі.

— Було трохи боротьби, і я схопив її за руку, коли вона намагалася вирватися від мене. Її браслет упав з її зап’ястя.

— Ви зірвали його — це те, що ви сказали мені раніше, чи не так? — Вона подивилася у свої записи. — Ви «зірвали його з зап’ястя цієї шльондри?»

Патрік кивнув.

— Так. Я був злий, визнаю. Я був злий на те, що вона робить з моїм сином, загрожуючи його шлюбу. Вона спокусила його. Навіть найсильніші й високоморальні люді можуть незчутися, як захопляться жінкою, котра пропонує себе в такий спосіб…

— В який саме спосіб?