Розділ «Борва мечів»

— Бач, які вони всі кумедні! Отой рябий хлопчина теж таке казав!

«Ні, цього не може бути. Вони не сміють!»

— Пан батько заплатять! Я вартий доброго викупу… більшого, ніж Петир… принаймні удвічі!

Співець гучно зітхнув.

— Князь Вальдер слабкий на очі та ноги, але ж не на розум. Двічі він на один гачок не зловиться. Наступного разу, боюся, надішле нам не сотню драконів, а сотню мечів у дужих руках.

— І надішле! — Мерет спробував прикинутися суворим та розгніваним, але голос його зрадив. — Надішле й тисячу, аби винищити вас до ноги!

— Аби винищити, спершу нас треба знайти. — Співець зиркнув скоса на бідолашного Петира. — Та й чого журитися — все одно двічі не повісять.

Він видобув із цимбал якийсь сумний наспів.

— Та годі, припиняйте сцятися в штани. Лишень відповісте на одне питаннячко, і я скажу, щоб вас відпустили.

Коли йшлося про його життя, Мерет ладен був розказати що завгодно.

— Що ви хочете знати? Я скажу правду, клянуся!

Розбійник заохотив його привітною посмішкою.

— Тут таке діло… ми шукаємо одного збіглого собаку.

— Собаку? — Мерет нічого не зрозумів. — Якого собаку?

— Такого, що відгукується на ім’я Сандор Клеган. Торос каже, він прямував до Близнюків. Ми зустріли перевізників, котрими він перебирався через Тризуб, і бідолашного п’яничку, якого той обчистив на королівському гостинці. А на весіллі ви його, часом, не бачили?

— На Червоному Весіллі? — Меретові трохи не лускав череп, але він зібрав останні сили, щоб пригадати. У Близнюках тоді коїлося казна-що, та якби хтось помітив Джофріного хорта у одному з замків, то згадав би про нього хоч словом. — Ні, в замку його не було… не на головному бенкеті… може, на байстрюцькому або у таборах… ні, хтось би мені розповів…

— З ним мала бути дитина, — додав співець. — Маленька тоненька дівчинка років десяти. Або хлопчик того самого віку.

— Та ні, — відповів Мерет. — Нічого такого не чув.

— Не чули? От біда. Ну гаразд, бувайте. Прошу пана до гілляки!

— Ні! — гучно заскиглив Мерет. — Ні, не треба, я ж вам відповів, ви казали, що відпустите!