Розділ «Борва мечів»

— Я не міг поступитися правилами честі. Вона добра і мила, матінко, з неї буде мені хороша дружина.

— Може, й так. Але це нітрохи не втішить князя Фрея.

— Знаю, — похнюпився її син. — Я зіпсував усе, окрім битв, чи не так? А думав колись, що битви — то у війні найскладніше. Але… якби я тоді послухав вас і утримав Теона при собі заручником, то й досі правив би на Півночі, а Бран та Рікон сиділи живі у Зимосічі.

— Може, так, а може, й ні. Може, князь Балон однак напав би на Північ. Попередній бунт за власну корону коштував йому двох синів. Цього разу він міг подумати, що один — то не така вже й висока ціна. — Кетлін торкнулася його руки. — То що ж сталося з Фреями після того, як ти одружився?

Робб струснув головою.

— З паном Стевроном я міг би ще якось домовитися, але пан Риман — дурнуватий і твердолобий, мов пень, а Чорний Вальдер… кажу вам напевне, його так кличуть не за колір бороди. Він смів заявити, що його сестри не заперечуватимуть вийти заміж хоч би і за вдівця. Я б його зарізав просто на місці, якби Джейна не вмовила мене про милість.

— Ти завдав домові Фрей тяжкої образи, Роббе.

— Я не хотів цього. Адже пан Стеврон загинув на війні за мене, а кращого за Оливара зброєносця годі шукати жодному королю. Він просився лишитися зі мною, але пан Риман забрав його разом із рештою. З усім їхнім військом. Великоджон навіть закликав мене напасти на них…

— Напасти на своїх посеред гущі ворогів? — спитала Кетлін. — То був би кінець твоєї справи і твого престолу.

— Саме так. Я подумав, може б ми влаштували для дочок князя Вальдера інші шлюби… ось пан Вендел Мандерлі запропонував свою руку, Великоджон казав, що його дядьки знову хочуть узяти собі дружин… та якби ж князь Вальдер мав ласку слухати…

— Він не має ласки, — відказала Кетлін. — Він має гонор, або радше колючу пиху. Ти й сам це знаєш. Він хотів стати не аби ким, а дідом короля. Цього не заміниш двома схожими на вепрів старими горлорізами і другим сином найтовстішого князя у Семицарстві. Ти не лише порушив клятву, але й спаплюжив честь Близнюків, коли обрав наречену з нижчого дому.

На це Робб раптом скинувся уперто і незгідливо.

— Вестерліни мають далеко кращий родовід, ніж Фреї! Це старе сімейство, ведеться від першолюдей. Королі Скелі одружувалися з Вестерлінами ще до Завоювання, а триста років тому інша Джейна Вестерлін була королевою при королі Маегорі Лютому!

— Це лиша зайва сіль на рани князя Вальдера. Його завжди мучило, що старі доми дивляться на Фреїв, як на учорашніх випанків. Не вперше він мусить терпіти образи — про деякі з них я почула з його власних вуст. Джон Арин не схотів брати його онуків на виховання, а мій батько відхилив руку однієї з його дочок для Едмура.

Кетлін кивнула до брата, що саме приєднався до розмови.

— Ваша милосте, — мовив Брінден Чорноструг, — чи не краще нам побалакати у якомусь затишку, а не стовбичити просто посеред палати?

— Так, так. — Роббів голос був дуже втомлений. — Я й сам ладен когось убити за келих вина. Гадаю, дідова приймальня згодиться.

Коли вони рушили нагору сходами, Кетлін нарешті запитала про те, що мучило її від самої появи у трапезній.

— Роббе… а де Сірий Вітер?

— У дворі з баранячим окостом. Я наказав старшому доїзжачому його погодувати.