TextBook — Через вилом біля Старих воріт. Підходив туди і тричі розмовляв.
— З турком?
— З турком.
— І що він сказав, коли повернувся?
— Сказав, що турок всіх відпустить, нікого не чіпатиме, нікого не заріже. А тим, хто з Кашші, ще на додаток видасть по десять золотих. А обидва паші надішлють листа з печаткою, що не порушать слова.
— Скільки солдатів чули це?
— Чоловік десять.
— А чому ви мені не доповіли? Ви ж присягали не вести розмов про здачу фортеці?!
Хлопець мовчав.
Добо вів далі:
— Хіба не було вашим священним обов'язком негайно доповісти комендантові фортеці про розмови пана лейтенанта.
— Ми не осмілювалися.
— Тобто, ви домовилися здати фортецю. Хто ще пішов на це?
Хлопець пригадав тільки два прізвища. Потім почав виправдовуватись:
— Ми, ласкавий пане комендант, не домовлялися. Ми тільки підкорялися. Завжди говорив сам пан лейтенант, він наказував нам.
У стіну влучило гарматне ядро — стіна задрижала. Панцири, підвішені на жердини, задзвеніли. На підлогу посипалася штукатурка.
Добо глянув на суддів.
— Ще хтось питатиме?
Судді, що сиділи за столом, завмерли в мовчанці. Нарешті суддя-рядовий запитав:
— А ті десять солдатів, що чули лейтенанта, погоджувалися здати фортецю туркам?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п'ята Затемнення півмісяця“ на сторінці 36. Приємного читання.