— Знаю. Але він повернувся до вас.
— Балаж не повертався.
— Він лишив мені листа, що їде сюди.
— Він не приїхав.
— Балаж утік з дому. Поїхав навздогін за Лукачем Надем.
Вдова притисла руку до чола.
— Мій син, єдине моє дитятко... він теж загинув?!
— А може, й не загинув.
— Я поклялася біля смертного одра чоловіка, що не пущу сина ні на яку небезпеку, поки він не одружиться. Він же останній паросток нашого роду.
Добо стенув плечима.
— Я це знаю, милостива пані. Тому й відправив його додому. А зараз покваптеся їхати назад, поки не зімкнулося кільце турецької раті.
Він викликав сотню кінних солдатів для супроводу вдови.
Жінка, стиснувши кулаки, благально дивилася на Добо.
— Якби він повернувся...
— Сюди він уже не повернеться. До ночі місто буде оточене. Пробитися до нас зможе лише королівське військо.
— А якщо Балаж повернеться разом з ними...
— Тоді я замкну хлопчика у себе в будинку!
Жінка сіла в карету, попереду й позаду карети їхало по п'ятдесят вершників. Четвірка коней, наче пушинку, помчала карету до Строкатих воріт. З чотирьох воріт фортеці лише ці лишалися незачиненими. Тільки тут ще можна було проїхати в бік Сарвашке або ж Тарканя.
За чверть години з вежі повідомили, що ближча частина півкола турецької раті сягнула Строкатих воріт.
З варти, яка супроводжувала пані Балог, учвал примчав вершник:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина четверта Лихоліття Егера“ на сторінці 62. Приємного читання.