TextBook Після третьої страви чернець Дьердь підвівся і виголосив тост на честь заручених. У своїй промові він назвав королеву щасливою зіркою молодих, наречену — білосніжною лілією, жениха — щасливим обранцем. І кожному з гостей він кинув словесну квітку — навіть вороги слухали його із задоволенням.
А вже тоді, коли на столи подали найкращі вина, зав'язалася бесіда. Звичайно, розмовляли гості неголосно — кожен із своїм сусідою по столу.
— Чому цей вечір називають «плачем»? — запитав хтось із присутніх.
— Тому що дівчина оплакує свої дівочі літа.
— Але ж вона зовсім не плаче. У неї такий гарний настрій, наче вона тішиться, що закінчується її дівування.
— Мене дивує, як це її королева відпускає.
— А вона й не відпускає. Досі Ева була придворною панночкою, а тепер стане придворною дамою.
Коли вечеря кінчилася, до гостей вийшов співак. Він приїхав звідкілясь аж із Італії і вже встиг продемонструвати королеві своє мистецтво. Голос він мав приємний, але співав надто голосно:
— Codo orfanella e vendo і fieri[42].
Поки він співав, наречена тихо й замріяно сказала матері:
— А що якби я сьогодні вмерла?
Мати ошелешено подивилась на дочку, але, побачивши усмішку на її вустах, відповіла докірливо:
— Що це ти таке мелеш, доню!
— А все-таки...
— Та годі тобі!
— А ти б плакала за мною?
— Ми б з батьком померли слідом за тобою.
— Якби я знову воскресла через місяць або через два і прийшла б у наш Будайський замок?
Мати здивовано глипнула на дочку.
Ева вела далі, усміхаючись:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя Лев-в'язень“ на сторінці 29. Приємного читання.