TextBook — Я чую це і від королеви. Вона каже, що тепер я стаю дорослою панною. Руки й ноги в мене вже не ростимуть. Бо у дівчаток руки й ноги ростуть тільки до тринадцяти років. І ти теж став красенем, Гергею.
Вона зашарілася і затулила обличчя руками.
— Ой, що це я за дурниці верзу! Не дивися на мене так. Мені соромно.
Юнак теж збентежився. Він почервонів аж по самісінькі вуха.
Кілька хвилин вони мовчали. На сухій гілці липи защебетала якась пташка. Може, вони її слухали? Де там! Зараз їх хвилювала краща пісня — та, яка звучала в їхніх серцях.
— Дай мені руку,— сказав Гергей.
Дівчина охоче простягнула руку.
Юнак взяв її, і Віца з нетерпінням чекала, що він скаже. А Гергей мовчав і не зводив з неї закоханого погляду. Раптом він повільно підняв руку дівчини і поцілував.
Ева знітилася ще більше.
— Який гарний сад! — мовив Гергей, аби тільки щось сказати.
І знову запала мовчанка.
З гілки впав листок і злетів до їхніх ніг. Вони глянули на нього, потім юнак сказав:
— Усе закінчено.
Він сказав це так скрушно, що дівчина перелякано глянула на нього.
Гергей підвівся.
— Ходімо, Віцо, бо матиму клопіт, якщо мій господар уже вийшов з палацу.
Вона підвелася, знову взяла Гергея під руку й притиснулася до нього всім тілом. Кілька кроків вони пройшли мовчки. Тоді дівчина запитала:
— А чому ти сказав, що все закінчено?
— Бо так воно і є,— відповів Гергей.
І вони обоє притихли. Гергей, зітхнувши, промовив:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Важко Буді, пропала Буда“ на сторінці 66. Приємного читання.