TextBook — Ні,— відповів Гергей.
— Невільники вже почистили стару криницю?
— Почистили.
— А зерно не крадуть?
— Ні.
— Паничі здорові?
— Здорові.
— А наша пані?
— Теж здорова.
— У Реметеудварі ти не гостював?
— НІ.
— Отаву вже почали косити, не знаєш?
— Не знаю.
— Ну, де ж ти зупинишся? — спитав дяк, обмахуючись шапкою.— Знайшов собі притулок?
— Ні.
— Тоді поїдемо до мене. Ти якусь важливу звістку привіз панові чи листа?
— Ні. Просто так приїхав.
— Тоді зачекай мене тут. Я зайду в палац. Або ходімо на кінський двір, звідти до мене додому, а там перевдягнешся. Чи, може, в тебе й одягу немає? Нічого, знайдемо. Тоді й з паном зможеш поговорити.
Мартонфальваї відвів юнака на подвір'я і залишив його у затінку.
Гергей глянув услід цьому жвавому балакучому чоловікові. Побачив, як той досить хутко піднімається вгору по широких сходах з червоного мармуру. Потім раптом замислився — чи не краще буде втекти від гніву пана Балінта?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зірки Егера» автора Гардоні Г на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга Важко Буді, пропала Буда“ на сторінці 52. Приємного читання.