Розділ «Частина друга»

Зорчина пісня

Зорка злякано випросталась.

Рахія бігла до майданчика, де неначе жива ворушилася гора зібраної бавовни.

Вітер дужчав.

За шляхом по степу котилися, чіпляючись одна за одну, сірі кулі перекотиполя.

Удалині, там, де ряди бавовнику зливалися в рівне суцільне поле, раптом виникла буро-жовта вирва з пилюги, що несамовито крутилася. На своєму шляху вона підхоплювала суху траву, гілки саксаулу, опале листя, гнала поперед себе каламутну хвилю пилюки.

Дівчата панічно заметушилися по полю.

На майданчику металися Віра Іванівна й Рахія, намагаючись натягнути брезент на зібрану бавовну. Зорка щодуху помчала до них.

— Тримайте міцніше! — кричала Галка, яка саме нагодилася.

Поруч із Зоркою та Вірою Іванівною за брезент учепилася Анка Чистова.

Вирва наближалася, збільшуючись, виростаючи у величезний рухливий стовп. Хвилі дрібної гострої пилюки йшли одна за одною.

В останню мить дівчата встигли натягнути брезент на бавовняний курган.

Хвиля піску уперіщила їх по спинах. Зорка заплющила очі й щосили вчепилася за брезент. Вітер виривав його з рук, напинав вітрило.

— Нівроку погода, ніби в Африці! — вигукнула Галка, випльовуючи пісок.

Коли Зорка розплющила очі, стовпа вже не було. Вітер віяв поривчасто. Галузки бавовнику стелилися низом. Степом котилися зірвані з жердин гасла, мчали навперегінки кулі перекотиполя.

Тільки сухе біле гілляччя саксаулу тягнулося до похмурого червонястого неба.


Розділ 18. Чорні плями


— Ти була коли-небудь у справжніх горах? — запитала Галка.

— Ні... тато тільки намірився узяти відпустку й податися в гори, а тут війна почалася. А ти?

— І я не була... а може, й була коли, не знаю. Ми з мамою та бабусею, вважай, усю землю обходили. Бабуся моя добре ворожила. А потім мама захворіла. Ми вночі стукали-стукали в хату, а тітка вийшла, здорова, як діжа, та як закричить: «Геть звідси, циганські волоцюги! Ще обкрадете!» Дуже нам потрібне її багатство. Потім мама померла в лісі. Все плакала перед смертю, що немає в нас своєї хати... І бабуся померла.

— Бідолашна... — Зорка зітхнула й погладила Галку по руці.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зорчина пісня» автора Браун Жанна на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 18. Приємного читання.

Зміст

  • Частина перша

  • Частина друга
  • Розділ без назви (3)

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи