— Ти п’яний, Ллойде? — обережно спитав Вітні.
— Ні. Ще ні. Але скоро буду!
— Він тут?
— Хто? Безстрашний вождь? — Ллойд сів. — Та десь тут. Опівнічний блукалець наш…
Він зареготав і знову ліг.
Вітні тихо сказав:
— Ти б обережніше. Ти ж знаєш, що не дуже безпечно так вимахуватися, коли він…
— На хуй.
— Пам’ятаєш, що з Геком Дроґаном сталося? І зі Стреллертоном.
Ллойд кивнув.
— Правду ка’ш. Стіни мають вуха. Їбучі стіни мають вуха. Чув таку приказку?
— Так — раз чи двічі. Тут це дуже правдива приказка, Ллойде.
— А то, — Ллойд раптом сів і кинув склянку через усю кімнату. Вона розбилася. — А це за підмітайла, правильно, Вітні?
— З тобою все нормально, Ллойде?
— Цілком. Хочеш джину з тоніком?
Вітні якусь мить вагався.
— Та ні, я його без лайму не люблю.
— Гей, Боже мій, не відмовляйся з такої простої причини! Є в мене лайм. У пляшечці! — Ллойд пішов до бару і показав Вітні пластикову баночку соку «РіаЛайм». — На вигляд — точнісінько як ліве яйце Веселого зеленого велетня[171]. Правда, кумедія?
— А на смак воно на лайм схоже?
— Звісно, — буркнув Ллойд. — А на що, по-твоєму, воно буде схоже — на сухий сніданок, бля? То що скажеш? Будь мужиком, випий зі мною.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протистояння. Том 2» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протистояння Книга III“ на сторінці 65. Приємного читання.