Розділ «Чужинець на чужій землі»

Бредлі зіткнувся поглядом з Джубалом, після чого сказав:

— Джиме, відведи їх, — і відійшов з листом.

Джубал подумки зітхнув. Він так пітнів над тим листом; вони з Анною провели на ногах майже усю ніч, готуючи план за планом. Джубал продумав кожний момент прибуття у відкрите поселення, зйомки крупним планом камерами світових новин — проте аж ніяк не збирався дозволяти Дугласу влаштувати їм якусь несподіванку.

Слухаючись наказу Бредлі, якийсь інший чоловік вийшов вперед. Джубал склав про нього враження як про типового екземпляра тих розумників, безсовісних юнаків-на-шляху-вгору, який тримався тих, хто був при владі, і виконував за них їхню брудну роботу; той не сподобався йому з першого ж погляду. Чоловік широко й улесливо посміхнувся:

— Мене звуть Джим Сенфорт, докторе. Я — прес-секретар Генерального. Я супроводжуватиму вас, влаштовуватиму ваші інтерв'ю з пресою і так далі. Прошу вибачення, але конференц-зала ще не готова; в останню мить сталися якісь зміни, і ми були змушені перейти до іншого, більшого приміщення. Зараз, на мою думку...

— Зараз, на мою думку, ми йдемо саме до тієї конференц-зали. Ми постоїмо, поки для нас не принесуть стільці.

— Докторе, я впевнений, що ви не розумієте ситуацію. Там все ще натягують дроти та ще щось, і вона просто кишить репортерами та коментаторами...

— Дуже добре. Ми поговоримо з ними, поки ви не будете готові.

Ні, докторе. У мене є розпорядження...

— Хлопче, ось що: візьми свої розпорядження і складай їх доти, доки не зігнеш всі кути, а потім спусти їх в каналізацію. Ти не можеш командувати нами. Ти не домовлятимешся про зустрічі з пресою для нас. Ми тут лише з однією метою: задля публічної конференції. Якщо приготування ще не закінчилися, ми зустрінемося з пресою в конференц-залі.

— Але...

— Це ще не все. Ти тримаєш Людину з Марса на даху, на жахливому протязі, — Гаршоу підвищив голос. — Тут є хтось достатньо розумний, щоб провести нас до цього конференц-залу і не заблукати?

Сенфорт зблід і сказав:

— Йдіть за мною, докторе.

Конференц-зала була й справді наповнена журналістами й техніками — але тут стояв великий овальний стіл, безліч стільців і кілька менших столиків. Майка помітили одразу ж, і протести Сенфорта не стримали репортерів, які негайно його оточили. Проте клин амазонок довкола Майка швидко провів його до великого столу. Джубал посадив його, Дорказ та Джилл сіли по обидва боки, а Справедливий Свідок та Міріам — позаду. Коли це було зроблено, Джубал навіть не спробував відхилити питання чи фото. Майка попередили, що він зустрінеться з великою кількістю людей і що багато хто з них робитиме дивні речі, тож Джубал особливо застеріг його від поспішних дій (як-от примусити людину чи предмет зникнути — чи зупинити), — якщо тільки Джубал не скаже цього зробити.

Майк сприйняв хвилювання зосереджено, без помітної тривоги. Джилл тримала його за руку, і цей дотик заспокоїв його.

Джубал хотів, щоб зараз відзняли якомога більше фото для новин; що ж до питань, які ставили безпосередньо Майку, то Джубал їх не боявся — і не намагався з ними боротися. Впродовж тижня під час спроб поговорити з Майком він переконався, що жоден репортер за кілька хвилин без допомоги експерта не зміг би отримати від Майка нічого важливого. Звички Майка відповідати на поставлене питання дослівно і з паузами вистачило б на те, щоб звести нанівець більшість спроб довідатися у нього про будь-що.

І це було доведено практикою. На більшість запитань Майк ввічливо відповідав: «Я не знаю», а на менш вимогливі: «Перепрошую?»

Але щонайменше одне питання зашкодило тому, хто його поставив. Кореспондент «Рейтерз», випереджаючи величезну суперечку довкола статусу Майка як спадкоємця, намагався потайки провести свій власний тест на його правоздатність:

— Містер Сміт? Що ви знаєте про закони успадкування на Землі?