Панна ввічливо кашлянула й поклала на стіл двадцять одну білу фішку. Тоді з мантії вийняла ще одну — сріблясту й напівпрозору, та удвічі більшу за решту. Душа справжнього Героя завжди має більшу обмінну вартість і вельми цінується богами.
Фатум здійняв брову.
— Без шахрайства, Панно, — сказав він.
— Та хто ж міг би обманути Фатум? — спитала вона. Він знизав плечима.
— Ніхто. Але всі намагаються.
— І знову ж таки, якщо не помиляюсь, ти трохи мені допомагав свого часу?
— Авжеж. Аби кінцівка гри була цікавішою, Панно. А тепер...
Він дістав зі своєї ігрової коробки фігуру і з задоволеним видихом поставив її на дошку. Боги-глядачі всі разом охнули. На мить навіть Панна була вражена. Фігура, безперечно, незугарна. Різьба нечітка, немовби руки майстра тряслися в жаху перед тим, що поставало з-під його непевних пальців. Якісь самі ссальця й мацаки. І пащеки, помітила Панна. Й одне велике око.
— Я гадала, такі, як Він, загинули на початках часу, — промовила вона.
— Мабуть, наш некротичний друг боявся навіть наближатися до цього екземпляра, — сміявся Фатум. Він тішився.
— Йому не слід було й народжуватись.
— Тим не менш, — сказав Фатум глузливо. Він зібрав кубики до незвичної чашки, а тоді поглянув на богиню.
— Хіба що, — додав він, — ти бажаєш здатися...?
Вона потрусила головою.
— Грай, — мовила вона.
— Ти можеш мені щось протиставити?
— Грай.
Буйвітер знав, що було всередині дерев: деревина, живиця, можливо, білки. Не палац.
Та все ж ясики під ним були безперечно м’якшими за деревину, вино в дерев’яному кубку біля нього було значно смачнішим за живицю, і не могло бути навіть жодного порівняння між білкою та дівчиною, що сиділа перед ним, заклавши одне коліно за інше, та вдумливо за ним спостерігаючи, якщо не згадувати про певні натяки на хутро.
Приміщення було високе, просторе й освітлене приємним жовтуватим світлом, котре не мало очевидного джерела, принаймні Буйвітер не міг його визначити. Крізь покручені та заплутані переходи йому було видно інші зали, і щось вельми схоже на дуже великі кругові сходи. А ззовні це все мало вигляд цілком нормального дерева.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Барва чарів» автора Террі Пратчетт на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 45. Приємного читання.