Розділ «Нездоланний»

Він опустив свою зброю. Після того сказав:

– Нам слід підібратися ближче.

Вони надолужили ту відстань, на яку відступив їхній противник. Неспішно та спокійно. Низька частота серцебиття, дихання нормальне. Чоловік відступив іще на десять кроків. Джинси та волосся поволі відступали назад, у напрямку свинарника.

Ричер та Ченґ підійшли ближче. Сморід був жахливим. Проте кращим, ніж у «кіностудії». Чоловік відступив іще на десять кроків. І міцно притиснувся до огорожі, що вела до свинарника. Ричер та Ченґ зупинилися. Противник підвів свою зброю. А тоді знову її опустив. Він стояв біля огорожі, лише один, жердини огорожі були за його спиною, усе це було таким безглуздим та мізерним у цій порожнечі. Сонце було високо на півдні. Далеко позаду чоловіка в джинсах свині вийшли з-під свого укриття. Товсті та гладкі, вони виблискували багнюкою. Кожна завбільшки із фольксваген.

Ричер підійшов ближче. Ченґ не відставала від нього. Чоловік кинув рушницю та підвів руки. Ричер підійшов ближче. Ченґ не відставала від нього. П’ятдесят футів. Сорок. Тридцять. Двадцять футів. Руки противника були підняті вгору.

У небилицях, які зазвичай розповідають біля вогнища, завжди відбувається ще коротка розмова. Тому що поганцю потрібно розповісти, чому він має померти. Ричер нічого не сказав. Небилиці небилицями, а вони зараз у реальному світі. Але противник заговорив першим. Він сказав:

– Їхні життя були лише розплатою. Я певен, ви це бачите. Вони самі їх віддали. Вони прийняли рішення. Їх уже не існувало. Вони перейшли в моє користування. І вони отримали те, що хотіли. У результаті.

Ричер відповів:

– Я не думаю, що вони отримали те, що хотіли. Це не схоже на Святий Грааль.

– Це ж лише година чи дві. На самому кінці. Власне, навіть після кінця, якщо бути точним. Вони прийняли своє рішення.

– Скільки годин ви витратили на те, щоб заморити того хлопця до смерті? Чи то була дівчина?

Чоловік нічого не відповів. Ричер сказав:

– Одне практичне запитання.

Чоловік підвів очі.

– Де тіла?

Він нічого не відповів. Проте він озирнувся назад. Рефлекторно. Мимохіть. Він поглянув на свиней. Ричер запитав:

– То чому ж ви тоді закопали Ківера?

Чоловік відповів:

– Свині того дня вже поїли.

Ричер нічого на це не сказав. Чоловік продовжив: