– Ми вже перевіряли пам’ять. Пригадуєш? Зараз ми перевіряємо мовлення. Продекламуй перше речення.
– Тип, який створив компанію «Ґетті Ойл»[31], був нащадком того типа, на честь якого назвали місто Ґеттісбург.
– Це також не те.
– Я знаю. Це лише загальні знання.
– Це навіть не симптом.
– Воно має стосунок до пам’яті.
– Ми перевірили пам’ять давним-давно.
Тоді він сказав голосно, наче актор:
– Вісімдесят і сім років тому наші батьки створили на цьому континенті нову націю, зачату в дусі свободи і віддану принципу рівності всіх людей.
У ванній кімнаті це прозвучало добре. Вона надавала його словам резонансу і створювала відлуння.
Він продовжив, уже голосніше:
– Тепер ми вплутані у велику Громадянську війну, яка й перевірить, чи зможе ця нація, чи будь-яка інша нація, створена таким же чином і віддана тим самим ідеям, усе це витримати.
Вона запитала:
– Твоя голова вже не болить?
Він відповів:
– Майже.
– Що означає, що біль іще є.
– Він уже слабшає. У цьому не було нічого страшного.
– А лікар сказав інакше.
– Професія медиків набула дуже полохливого характеру. Вони тепер усі дуже обережні. Жодного пригодницького духу. Я пережив цю ніч. І тому мені не потрібне обстеження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Нездоланний» автора Лі Чайлд на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нездоланний“ на сторінці 216. Приємного читання.