TextBook — Звісно. Ти чудовий.
— Довелося зчищати іржу.
— Якщо навіть і так, я нічого не помітила.
— А чи такий я добрий, як Білл?
— Артуре, будь ласка!
— Не ображуся, якщо ти скажеш, що він кращий. Це ж природно. У нього було більше часу тебе вивчити.
— Мені подобаєшся ти.
— Будь чесною,— сказав він.— Я витримаю.
— Дурне питання, і я на нього не відповідатиму.
— Боюсь, ти щойно відповіла.
— Нічого подібного. Я відмовляюся відповідати на дурні питання. От і все.
Знову зависла пауза.
— Вибач,— сказав він.— Я дуже нервую останнім часом.
— Знаю,— відповіла вона.— Переконана, що на тебе чекає успіх.
Саме цього він і боявся. Цікаво, як Білл це переживав? Кажуть, що з кожним наступним разом стає легше. До того ж, низка подій була такою складною, що його внесок був відносно невеликим, і тому його легко можна було пробачити. Він ані на кнопку не натиснув, ані на курок. Він видав книгу.
— Не дочекаєшся зустрічі з читачами? — запитала вона.
— Не дочекаюся, коли тебе побачу,— відповів він.
— Я приведу з собою цілу юрбу.
Він відчув приступ страху. Краще було б, якби вона трималася подалі від усього, що пов’язано з книгою. Він не хотів, щоб на неї впала тінь.
— У тебе ж заняття з танго в цей день.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чтиво» автора Джессі Келлерман на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Два: Комерція “ на сторінці 37. Приємного читання.