TextBook — Ти тримаєшся, Йен?
— Ще... так...
— Підтягнися. Ти маєш спертися...
— Не... можу...
— Дайте мотузку! — верещав Любисток. — Ви що, здуріли? Вони удвох упадуть!
— Може, й добре, — запитав невидимий Ґилленстерн.
Міст затріщав і зсунувся ще більше. У Ґеральта почали німіти пальці, затиснуті на руків’ї кинджалу.
— Йен...
— Заткнися... і припини крутитися...
— Йен?
— Не називай мене так...
— Ти витримаєш?
— Ні, — сказала вона холодно. Уже не билася, висіла на його спині мертвим, безвладним тягарем.
— Йен?
— Заткнися.
— Йен. Пробач мене.
— Ні. Ніколи.
Щось повзло вниз, колодами. Швидко. Наче змія. Мотузка, холодно відсвічуючи, вигинаючись і звиваючись, неначе жива, намацала рухливим кінчиком карк Ґеральта, просунулася під пахвами, сплелася у вільний вузол. Чародійка на ньому застогнала, втягнувши повітря. Він був упевнений, що вона заплаче. Помилявся.
— Увага! — крикнув згори Любисток. — Ми вас витягаємо! Ніщуко! Кеннете! Угору їх! Тягніть!
Ривок, болісне, задушливе стискання напруженої мотузки. Йеннефер важко зітхнула. Поїхали вони угору, швидко, тручись черевами об шорсткі колоди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Меч призначення » автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Межа можливого“ на сторінці 30. Приємного читання.