Вона потягла його в скляні двері й підвела до великої білої коробки.
— Я взяла це з собою, коли їхала з Техас-Сіті, — пояснила вона, розв’язуючи рожеву стьожку. — Я подумала: що ж, я єдина жінка на Марсі, а він — єдиний чоловік, і ось… — Вона підняла кришку, відгорнула шурхітливий рожевий цигарковий папір і ляпнула по ньому рукою. — Ось воно.
Уолтер Гріп витріщив очі.
— Що це? — спитав він, починаючи тремтіти.
— А ти й не знаєш, дурнику? Воно все в мереживах, усе біле, усе ніжне й таке інше.
— Ні, я не знаю, що це таке.
— Це весільне вбрання, дурнику.
— Справді? — Голос у нього зірвався.
Він заплющив очі. її голос був такий самий м’який, свіжий і милий, як і по телефону. Але коли він розплющив очі й подивився на неї…
Він позадкував.
— Яка краса, — сказав він.
— Правда?
— Женев’єво, — сказав він, позираючи на двері.
— Що?
— Женев’єво, я маю тобі щось сказати.
— Що саме?
Вона попливла до нього, і він відчув густий запах парфумів.
— Я хотів тобі сказати ось що…
— Я слухаю…
— До побачення!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіанська хроніка » автора Рей Дуґлас Бредбері на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРУДЕНЬ 2006. МОВЧАЗНІ МІСТА“ на сторінці 9. Приємного читання.