Розділ «Частина друга»

Мелані накинулася на неї, мов маленька фурія:

— Як ти могла таке навіть подумати? Щоб він зрадив Конфедерацію, погодившись на цю ганебну присягу, а потім зламав своє слово, дане янкі? Та про мене, хай би він помер у Рок-Айленді, ніж став кривоприсяжником! Якби він помер у тюрмі, я б ним пишалася, але якби погодився на відступництво, я б не хотіла його й бачити. Повік! Він правильно зробив, що відмовився.

Проводжаючи Рета до дверей, Скарлет спитала його не без виклику:

— А ви на його місці — хіба ви не завербувалися б до янкі, щоб потім утекти, аніж дожидатися смерті в таборі?

— Звичайно, я б завербувався,— відповів Рет, зблиснувши зубами під чорною стяжкою вусів.

— Тоді чому ж Ешлі цього не зробив?

— Бо він джентльмен,— сказав Рет, і стільки він вклав цинізму й зневаги в це благородне слово, що Скарлет аж сторопіла.