Розділ «Стівен Кінг Крістіна»

«Коли тобі схочеться щось таке утнути, синку, просто згадай, де твоя машина. Тримай рот на замку, і ми обидва доживемо, щоб воювати з наступним днем. Я й не в таких тарапатах бував…»

Арні потягнувся рукою, щоб узяти машинку, урятувати її з того трека. Але Вілл-зі-сну ударом долоні відігнав його руку.

Чия то сумка, малий?

Вілле, прошу…

Я хочу почути, як ти це скажеш.

То моя сумка.

Не забувай про це, малий.

І Арні прокинувся — а у вухах лунали ці слова. Більше тієї ночі сон його не навідував.

Чи було це так уже неймовірно, що Вілл міг знати… ну, щось міг знати про Крістіну? Ні. Сидячи за тим вікном, він бачив дуже багато, але вмів тримати рота закритим — принаймні доти, доки не настане час його розтулити. Він міг знати те, про що не підозрював Джанкінс — регенерація Крістіни в листопаді була не просто чимось дивним, а відверто неможливим. Він міг знати, що багатьох деталей машини ніхто не ремонтував, принаймні Арні цього не робив.

Що ще він міг знати?

Відчуваючи, як холодні пальці страху повзуть по ногах, підбираючись до живота, Арні нарешті зрозумів, що Вілл міг бути в гаражі тієї ночі, коли загинули Реппертон та інші. Власне, це було дуже навіть можливо. Це було ймовірно. Джиммі Сайкс був простачком, і Вілл не довіряв йому бути в гаражі самому.

Краще не відкривай рота. Не заїдайся зі мною, бо я можу зробити отак…

Але навіть якщо припустити, що Вілл знав. Хто йому повірить? Запізно вже було для самообману, і Арні більше не міг відганяти від себе немислиму думку… він навіть більше цього не хотів. Хто повірить Віллові, якщо той вирішить розповісти комусь, що Крістіна часом їздить сама? Що вона залишила гараж тієї ночі, коли було вбито Канючі Велча, і тієї ночі, коли вбили ту шпану? Чи повірить у це поліція? Вони сміятимуться, поки носом кров не піде. Джанкінс? Уже тепліше, але Арні не вірив, що він зуміє прийняти таке, навіть якби й хотів. Арні бачив його очі. Тож навіть якби Вілл знав, яку користь принесе його знання?

Та потім, із наростанням жаху, Арні усвідомив, що це не має значення. Завтра-післязавтра Вілл вийде під заставу, і тоді Крістіна стане його заручницею. Може її спалити — свого часу він купу тачок спалив, Арні чув про це, сидячи в конторі й слухаючи Віллові байки, — а коли вона вигорить, стане безпорадною, обвугленим остовом, на неї чекає давилка на задньому дворі. У неї запустять обгорілу Крістіну на конвеєрній стрічці, а назовні вийде пожмаканий куб металу.

Копи опечатали гараж.

Але це жодного ефекту не справить. Вілл Дарнелл дуже старий лис, у якого все було готове на випадок непередбачуваних обставин. Якби Вілл схотів пробратися всередину й спалити Крістіну, він би пробрався… «Хоча набагато ймовірніше, — подумав Арні, — що для цієї роботи він найме фахівця зі страхування, типа, який кине в салон машини дві жмені вугільних кубиків, а потім — сірника».

Подумки Арні вже бачив, як розквітає полум’я. Чув запах оббивки, що зайнялася й горіла.

Він лежав на койці, у роті було сухо, а серце стукотіло в грудях.

Краще не відкривай рота. Не заїдайся зі мною…

Звісно, якщо Вілл спробує щось провернути й утратить пильність — хай навіть на одну мить, — Крістіна до нього добереться. Але чомусь Арні не думав, що Вілл утратить пильність.