Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

зійшли з шахівниці, лишивши там три порожні клітинки, які й зайняли Гаррі, Рон і Герміона.

— Першими в шахах завжди починають білі, — сказав Рон, зазираючи на той бік дошки.

— Ага, дивіться!

Білий пішак пішов уперед на дві клітинки.

Рон почав керувати чорними фігурами. Вони мовчки йшли туди, куди він їх скеровував.

Гаррі аж ноги затрусилися. А що, як вони програють?

— Гаррі, піди по діагоналі на чотири клітинки праворуч.

Перший справжній шок стався тоді, коли вбили їхнього другого коня. Біла королева

звалила його з ніг і скинула з шахівниці; бідолаха упав долілиць і не ворушився.

— Я мусив піти на цю жертву, — сказав приголомшений Рон. — Тепер можна забрати того

слона. Герміоно, давай!

Кожного разу, коли вони втрачали свою фігуру, суперники були немилосердні. Невдовзі

попід стіною назбиралася ціла купа поранених чорних фігур. Двічі Рон лиш останньої миті

устигав помітити, що Гаррі й Герміона в небезпеці. Сам він стрибав скрізь по дошці і забрав

майже стільки білих фігур, скільки було втрачено чорних.

— Ми вже так близько! — пробурмотів він раптом. — Дайте подумати… дайте

подумати…

Біла королева повернула до нього своє порожнє обличчя.

— Так, — тихенько мовив Рон, — це єдиний вихід… Мене мають збити.

— НІ! — вигукнули Гаррі й Герміона.