Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

ж, подумав він, скидаючи Скеберса з подушки, то було цілком особисте запитання.

РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ

Ніколас Фламель

Дамблдор переконав Гаррі не шукати більше дзеркала Яцрес, і решту різдвяних канікул

плащневидимка пролежав на дні валізи. Гаррі волів би з такою самою легкістю забути все

побачене в дзеркалі, але не міг. Його стали мучити жахливі сни. Знову й знову йому снилося, як

його батьки щезають після спалаху зеленого сяйва, а чийсь пронизливий голос заходиться

реготом.

— Бачиш, Дамблдор казав правду, те дзеркало могло довести тебе до божевілля, —

зауважив Рон, коли Гаррі переповів йому ці сни.

Герміона, повернувшись до школи за день до початку навчання, мала іншу думку. Вона

жахалася, уявляючи, як Гаррі, замість спати, три ночі підряд блукав по школі ("А якби Філч тебе

піймав!"), і водночас була розчарована, що він так нічого й не довідався про Ніколаса Фламеля.

Вони вже майже втратили надію знайти згадку про Фламеля в котрійсь із бібліотечних

книжок, хоча Гаррі й далі був певен, що вже десь бачив це ім'я. Коли почалося навчання, вони

знову на кожній десятихвилинній перерві бігли переглядати книжки. Гаррі мав ще менше часу,

бо відновилися тренування з квідичу.

Вуд працював з командою завзятіше, ніж будьколи. Навіть безперервний дощ, який

прийшов замість снігопадів, не міг охолодити його завзяття. Брати Візлі нарікали, що Вуд стає

фанатиком, але Гаррі підтримував його. Якщо в наступному матчі вони переможуть Гафелпаф,