Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

вирішив сказати правду.

— Я щось дізнався про нього, — сказав він Геґрідові. — Він намагався пройти повз того

триголового пса під час Гелловіну. Пес покусав його. Ми думаємо, він хотів украсти те, що

стереже пес.

З Геґрідових рук випав чайничок.

— Звідки ви си довідали про Флафі? — запитав він.

— Флафі?

— Авжеж! Це мій песик. Я купив си його в одного грека, з котрим здибавси торік у шинку.

Я позичив його Дамблдорові для охорони…

— Для охорони чого?

— Всьо, більше нічого не питайте! — похмуро мовив Геґрід. — Це найвища таємниця,

отакто.

— Але ж Снейп намагається те вкрасти!

— Дурниці! — повторив Геґрід. — Снейп — учитель у Гоґвортсі, він такого ніколи б си не

зробив!

— Чому ж тоді він намагався вбити Гаррі?! — вигукнула Герміона. Події цього дня,

безперечно, змінили її думку про Снейпа.

— Геґріде, я знаю, що таке закляття, я все про це читала! Треба ні на мить не спускати

очей, а Снейп, до речі, навіть не кліпав, я бачила!..

— А я кажу, що ти си помиляєш! — із запалом сказав Геґрід. — Не знаю, чого Гарріна