Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— ГЕТЬ ЗВІДСИ! ГЕТЬ!

Гаррі зник, перше ніж Снейп устиг зняти з Ґрифіндору ще кілька очок, і помчав сходами

нагору.

— Ну що, забрав? — запитав Рон, коли Гаррі прибіг до них. — Що сталося?

Гаррі пошепки переповів усе побачене.

— Знаєте, що це означає? — схвильовано закінчив він. — Під час Гелловіну він намагався

пройти повз того триголового пса! Ось куди він ішов, коли ми його бачили: хотів забрати те, що

стереже той пес! І я присягаюся своєю мітлою, що це він пустив троля, щоб відвернути

загальну увагу!

Герміона витріщила очі.

— Ні, він цього не міг… — сказала вона. — Я знаю, що Снейп не надто приємний, але він

би не зміг красти те, що зберігає Дамблдор.

— Перестань, Герміоно! Ти думаєш, усі вчителі святі? — урвав її Рон. — Гаррі має рацію.

Від цього Снейпа можна чекати чого завгодно. Але що він шукає? Що стереже той пес?

Гаррі вже лягав у ліжко, а ці питання ніяк не йшли йому з голови. Невіл гучно хропів, але

Гаррі не спалося. Він намагався позбутися думок: йому треба заснути, він мусить добре

виспатися — через кілька годин починається його перший матч із квідичу, але як забути вираз

обличчя Снейпа в ту мить, коли Гаррі побачив його ногу?

Ранок наступного дня видався дуже ясним і холодним. Велику залу сповнювали апетитні

пахощі смажених ковбасок і бадьорі розмови всіх, хто нетерпляче чекав цікавого матчу з