TextBook Ніколи нічого Рашид не міг вигадати про себе, тому відповів:
— Ні, пане, це — особисте.
«Навіщо ти йому про це розповів?» — думав Гарун сердито, проте Пихатому Алежбо сподобалася відвертість.
— Не треба так перейматися, незрівнянний пане Рашид, — вигукнув він нетактовно. — Одна покинула вас, що ж у морі є багато іншої риби.
«Риби?» — гнівно подумав Гарун. — «Він сказав «риби»?» Його мама була рибою-лящем? А може, може, рибою-угром або рибою-акулою? Ні, Рашидові слід добряче намнути боки цьому задиркуватому Алежбо!
Казкар байдужно опустив руку у воду Безрадісного озера.
— Доведеться пройти довгий-довгий шлях, поки знайдеш Рибу-Ангела, — зітхнув він.
І ніби у відповідь на його слова погода змінилася. Подув гарячий вітер, по воді на них швидко насувався туман. За мить вони вже нічого не бачили.
«Яка там ще Риба-Ангел, — подумав Гарун, — коли я не можу намацати кінчика носа».
Розділ ІІІ Безрадісне озеро
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гарун і море оповідок» автора Салман Рушді на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ ІІ Поштовий автобус“ на сторінці 6. Приємного читання.