Розділ «1. Редрік Шухарт, 23 роки, неодружений, лаборант Хармонтської філії Міжнародного інституту позаземних культур»

Пікнік на узбіччі

— А навіщо нам третій?

— Е, ні, — кажу. — Це тобі не пікнік з дівчатами. А якщо що-небудь із тобою трапиться? Зона, — кажу. — Порядок має бути.

Він ледь усміхнувся, знизав плечима:

— Як хочеш! Тобі видніше.

Ще б пак не видніше! Звичайно, це він удав із себе великодушного, для мене старався: третій зайвий, збігаємо вдвох, і все буде шито-крито, ніхто про тебе не здогадається. Але ж я знаю, інститутські вдвох у Зону не ходять. У них такий порядок: двоє справу роблять, а третій дивиться і, коли його потім запитають, — розповість.

— Особисто я взяв би Остіна, — каже Кирило. — Та ти його, напевно, не захочеш. Чи може бути?

— Ні, — кажу. — Тільки не Остіна. Остіна ти іншим разом візьмеш.

Остін — хлопець непоганий, сміливість і боягузтво у нього в потрібній пропорції, але він, по-моєму, вже відмічений. Кирилові цього не поясниш, але я ж бачу: уявив чоловік собі, начебто Зону знає і розуміє до кінця, — отже, скоро гробанеться. І прошу дуже. Тільки без мене.

— Ну добре, — каже Кирило. — А Тендер?

Тендер — це його другий лаборант. Нічого чоловічок, спокійний.

— Застарий, — кажу я. — І діти в нього...

— Нічого. Він у Зоні вже бував.

— Згода, — кажу. — Нехай буде Тендер.

Словом, він залишився сидіти над картою, а я погопкав навпростець у «Боржч», бо жерти хотілося несила і в горлянці пересохло.

Добре. З’являюсь я вранці, як завжди, на дев’яту, показую перепустку, а у прохідній чергує цей бамбулуватий сержант, котрому я торік зацідив, коли він з п’яних очей чіплявся до Гути.

— Здоров, — він мені каже. — Тебе, — каже, — Рудий, по всьому Інституту шукають...

Тут я його так чемненько обламую:

— Я тобі не Рудий, — кажу. — Ти мені в приятелі не шийся, шведська голобле.

— Господи, Рудий! — каже він здивовано. — Та тебе ж усі так прозивають.

А я перед Зоною накручений, та ще й тверезий на додачу — взяв я його за портупею і в усіх подробицях виклав, хто він такий є і чому від своєї матері з’явився. Він плюнув, повернув мені перепустку і вже без усіх цих ніжностей:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пікнік на узбіччі» автора Стругацький А.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1. Редрік Шухарт, 23 роки, неодружений, лаборант Хармонтської філії Міжнародного інституту позаземних культур“ на сторінці 2. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи