Розділ «Оповідання»

— Ні,— сказав Пауль,— це не те, що треба. Пістолет краще. Може, ще вогонь... пожежа або вода... але найкраще пістолет. Знищити.

— І кого ж? — запитав Гриф; він нахилився, підняв ложку, облизав і з ніжною дбайливістю поклав на нічний столик.— Кого?

— Мене,— хрипко відказав Пауль,— тенісні м'ячі.

— Тенісні м'ячі?

— Ет, байдуже кого. Давай мені пістолета.

— Гаразд.— Гриф відкинув набік простирало, підхопився, відкинув ногою скалку скла, нахилився і взяв із книжкової полиці вузьку брунатну картонну коробку. Вона була хіба трохи більша за коробку з-під сигарет.

— Що? — сказав Пауль.— Оце він? У цій коробці?

— Еге ж,— відповів Гриф,— він.

— І оце з нього ти вісім разів вистрелив у консервну бляшанку з відстані тридцяти метрів і сім разів улучив?

— Так, сім разів,— непевно відповів Гриф.— Хочеш на нього подивитися?

— Ні-ні.— Пауль сердито глянув на коробку, що пахла тирсою, в якій накують тріскавки для пугачів.— Ні-ні, я не хочу на нього дивитися. Покажи патрони.

Гриф знову нахилився. На його довгій білій спині повиступали й знов поховалися хребці, і цього разу він швидко розкрив пакуночок завбільшки з сірникову коробку. Пауль узяв мідний патрон двома пальцями, ніби прикидав на око його довжину, тоді став повертати на всі боки й, хитаючи головою, роздивлявся круглу блакитну головку патрона.

— Ні,— сказав він,— із цього пуття мало. У батька... Візьму батьків.

— Він же замкнений,— сказав Гриф.

— Якось уже я до нього доберуся. Треба тільки впоратись до пів на восьму — о пів на восьму батько його завжди чистить, перед тим як іде до пивниці, розбирає і змащує. Він у нього великий, чорний і гладенький. І важкий, а патрони товсті, отакі-о,— він показав, які саме.— І...

Пауль не доказав і зітхнув. Над тенісними м'ячами, подумав він.

— Ти справді хочеш застрелитися, га?

— Може,— сказав Пауль. Ноги моїх очей зранені, думав він, руки моїх очей змучені.— Ох, та ти ж сам знаєш.

Грифове обличчя враз потемніло й застигло, він ковтнув слину й рушив до дверей; ступнув кілька кроків і спинився.

— Скажи, ти мені друг? — мовив він.— Друг чи ні?