Розділ «Частина перша Пошуки була»

10

Медсестра провела Лізі в кімнату огляду 2, після чого повернулася до дівчини, яка досі схлипувала. Вона так міцно стиснула губи, що їх було майже не видно. Лізі сіла на єдиний стілець, який був у кімнаті, і подивилася на єдину картину, що там висіла: пухнастий кокер-спанієль посеред поля блідо-жовтих нарцисів. Уже за кілька секунд (вона була певна, їй доведеться чекати довше, якщо тільки її не захочуть спекатися якнайскоріш) до кімнати швидкою ходою увійшов доктор Мансінґер. Він зачинив за собою двері, певно, щоб не чути схлипувань дівчини, й примостив одну зі своїх худих сідниць на краєчок столу для медоглядів.

— Я Гел Мансінґер, — сказав він.

— Ліза Лендон.

Вона подала йому руку. Доктор Гел Мансінґер коротко потиснув її.

— Мені хотілося б мати трохи більше інформації про стан нашої сестри — для реєстраційного запису, ви ж розумієте, — але, як я певен, ви й самі бачите, сьогодні в мене зовсім обмаль часу. Я зателефонував, щоб мені прислали помічника, але поки що переді мною дуже нелегка ніч.

— Я дуже вдячна, що ви виділили для нас бодай трохи часу, — сказала Лізі й була дуже задоволена своїм голосом, який звучав цілком спокійно. Це був голос, який говорив: у нас усе під контролем. — Я хотіла б підтвердити, що моя сестра Аменда не становить небезпеки для самої себе, якщо це те, що ви хотіли б від мене почути.

— Атож, ви маєте слушність, це мене трохи турбує, але я готовий покластися в цьому на ваше слово. І її власне. Вона не належить до осіб неповнолітнього віку, й у кожному разі для мене цілком очевидно, що це не було спробою накласти на себе руки. — Він дивився на свій пюпітр. Потім підвів очі, і його погляд був бентежно проникливим. — Чи, може, було?

— Ні.

— Отже, ні. Але не треба бути Шерлоком Холмсом, аби розуміти, що це не перша спроба вашої сестри покалічити себе в той чи інший спосіб.

Лізі зітхнула.

— Вона сказала мені, що лікується в психіатра, але її лікар виїхав жити в Айдахо.

Айдахо? Аляска? Марс? Та кому зрештою цікаво знати, куди виїхала жити ця стерва в намисті?

А вголос Лізі промовила:

— Думаю, це правда.

— Вона має почати працювати над собою, місіс Лендон, гаразд? І негайно. Самокалічення — це не більшою мірою суїцид, аніж анорексія, але обидві ці схильності мають суїцидальний характер, якщо ви мене розумієте. — Він дістав із кишені свого білого піджака блокнот і став щось у ньому писати. — Я рекомендував би вам і вашій сестрі одну книжку. Вона називається «Схильність різати», її написав чоловік на ім’я…

— …Пітер Марк Стайн, — сказала Лізі.

Доктор Мансінґер скинув на неї здивованим поглядом.

— Мій чоловік знайшов цю книжку, після того як Менда востаннє… після того, що містер Стайн називає…

(її бул, її останній кривавий бул)