Розділ «Частина І. Генерал»

Торгівець здивовано глянув на нього і похитав головою.

Ріос дав йому час подумати, а потім м’яко сказав:

– Я впевнений, що ви розумієте чому.

Латан Деверс пробурмотів:

– Тепло тут у вас, – і підвівся, щоб зняти пальто. Потім знову сів і витягнув ноги.

– Знаєте, – сказав він, вмостившися зручніше, – ви, мабуть, думаєте, що я зараз зойкну і все про себе розповім. Я можу схопити вас, перш ніж ви ворухнетеся, якщо виберу слушний момент, і оцей старий, який мовчки сидить, нічого не вдіє.

– Але ви цього не зробите, – впевнено сказав Ріос.

– Не зроблю, – люб’язно погодився Деверс. – По-перше, я вважаю, що вбивши вас, війну не зупиню. Там, звідки ви родом, є й інші генерали.

– Напрочуд точний розрахунок.

– Крім того, щойно я розберуся з вами, мене миттєво схоплять і вб’ють – неквапом або швидко, вже як поведеться. Та вб’ють точно, що мене аж ніяк не тішить.

– Я вже казав, що ви розумна людина.

– Але є дещо, на що я розраховую, начальнику. Мені хотілося б, щоб ви сказали, що маєте на увазі, коли кажете, що я знаю, чому ви на нас нападаєте. Я не розумію цього і не люблю розгадувати загадки.

– Невже? Ви коли-небудь чули про Гарі Селдона?

– Ні. Я вже казав, що не люблю розгадувати загадки.

Ріос глянув краєчком ока на Дуцема Барра, який ввічливо усміхнувся і знову набрав задумливого вигляду.

Скривившись, Ріос сказав:

– Не грайтеся зі мною, Деверсе. Існує переказ, легенда або історія – мені все одно, як це називається – про вашу Фундацію, що ви зрештою створите Другу Імперію. Я знаю досить докладну версію психоісторичної дурниці Гарі Селдона і про ваші плани можливої агресії проти Імперії.

– Он як? – Деверс задумливо кивнув. – І хто вам все це розповів?

– Яке це має значення? – із загрозливим спокоєм вимовив Ріос. – Ви тут не для того, щоб мене розпитувати. Я хочу почути, що ви знаєте про цю легенду Селдона.

– Але якщо це легенда…