Розділ «Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ»

Твер ступив уперед, тривожно глянув на священика й хрипко сказав:

— Цей чоловік хворий. Відведіть його хтось до ліжка. Накажіть йому лягти, Меллоу, і нехай хтось за ним догляне. Він сильно постраждав.

Велика рука Меллоу відштовхнула його.

— Не втручайтеся, Твере, а то я вижену вас звідси. Ваше ім’я, шановний?

Місіонер відразу ж склав руки, благаючи їх:

— Ви ж просвітлені люди, порятуйте мене від язичників. — Слова вилітали з нього одне за одним. — Порятуйте мене від цих нелюдів і темних дикунів, які накинулися на мене й потурбували Галактичного Духа своїми злочинами. Я Джорд Парма зі світів Анакреона. Я отримав освіту у Фундації; у самій Фундації, діти мої. Я Служитель Духа, навчений усім таїнствам, який прийшов сюди за покликом внутрішнього голосу. — Він задихався. — Я постраждав від рук непросвітлених. Ви діти Духа, тож ім’ям цього Духа прошу вас захистити мене від них.

Його перервали голос із передавача вгорі й сигнал тривоги:

— У полі зору з’явилися ворожі підрозділи! Потребуємо вказівок!

Усі машинально перевели погляди на гучномовець.

Меллоу вилаявся. Він клацнув реверс і закричав:

— Пильнуйте! Це все! — Він підійшов до товстих портьєр, відсунув їх і похмуро глянув в ілюмінатор.

Ворожі підрозділи! Кілька тисяч, замаскованих під представників корелліанської черні.

Вони оточували блок двигунів з усіх боків, і в холодному, жорсткому світлі магнієвих спалахів було видно, як ті, що попереду, відділяються від натовпу й підходять ближче.

— Тінтере! — Торгівець не повернувся, але ззаду було видно, як почервоніла його шия. — Увімкніть зовнішній зв’язок і дізнайтеся, чого вони хочуть. Спитайте, чи є з ними представник влади. Ніяких обіцянок і погроз, інакше я вас уб’ю.

Тінтер повернувся й пішов.

Меллоу відчув, як груба рука схопила його за плече, і відкинув її. Це був Твер. Він сердито прошипів йому на вухо:

— Меллоу, ви повинні триматися за цього чоловіка. Тільки так ми можемо зберегти нашу честь і порядність. Він із Фундації, і, урешті-решт, він — священик. Ці дикуни зовні… Ви чуєте мене?

— Я чую вас, Твере. — Його голос був різким. — Моє завдання тут набагато більше, ніж охороняти місіонерів. Сер, я зроблю все, що хочу, клянуся Селдоном і Галактикою. Якщо ви спробуєте мене зупинити, я перегризу вашу смердючу горлянку. Не плутайтеся в мене під ногами, Твере, або це буде остання ваша подорож.

Він повернувся й пройшов повз нього.

— Ви! Преподобний Парма! Хіба ви не знаєте, що згідно з умовами Конвенції, жоден місіонер Фундації не може з’являтися на корелліанській території?