Розділ «Частина V. КОРОЛІ ТОРГІВЛІ»

Меллоу обірвав його.

— Я підтримую ваші почуття, сержанте, і розумію їх. Ці люди були під вашим командуванням?

— Так, сер.

— Коли все це завершиться, вони мають бути посаджені на гауптвахту протягом тижня. Ви самі звільняєтеся від усіх наглядових функцій на той самий період. Зрозуміли?

Обличчя сержанта залишилося незмінним, але його плечі ледь помітно опустилися. Він чітко вимовив:

— Так, сер.

— Можете йти. Займіть свій пост.

Твер утрутився у розмову:

— Меллоу, чому ви їх караєте? Ви ж знаєте, що ці корелліанці вбивають полонених місіонерів.

— Будь-яка дія всупереч моїм наказам є поганою сама по собі, незалежно від того, які аргументи на її користь. Ніхто не повинен залишати судно або заходити на його борт без мого дозволу.

Лейтенант Тінтер непокірно пробурмотів:

— Сім днів бездіяльності. Не можна підтримувати дисципліну в такий спосіб.

Меллоу крижаним голосом відповів:

— Можна. За ідеальних обставин дисципліна не має жодної цінності. Вона цінна перед обличчям смерті, інакше від неї жодної користі. Де цей місіонер? Приведіть його сюди.

Торгівець присів, поки до кімнати обережно завели постать у червоній мантії.

— Як вас звати, преподобний?

— Га? — Постать у червоній мантії повернулася до Меллоу, усе тіло поверталося наче одне ціле. Його очі були порожні, на одній зі скронь був синець. Наскільки міг судити Меллоу, він не говорив і не рухався увесь попередній час.

— Ваше ім’я, шановний?

Раптом місіонер почав хвилюватися. Він розвів руки, ніби обіймаючи присутніх.

— Сину мій… Діти мої… Хай ви завжди будете під захистом обіймів Галактичного Духа.