Розділ «Частина І. ПСИХОІСТОРИКИ»

— Я не думав про те, щоб застосовувати її для розв’язання цієї проблеми…

— Коли закінчите працювати зі мною, юначе, ви навчитеся застосовувати психоісторію до розв’язання всіх проблем як щось цілком природне. Погляньте сюди. — Селдон витягнув з мішечка на поясі невеличкий обчислювач. Казали, що він тримав його під подушкою і користувався, коли його мучило безсоння. Його сіра глянсова поверхня була трохи зношена від постійного використання. Спритні пальці Селдона, уже вкриті плямами від віку, зарухалися по клавішах. У верхньому ярусі засвітилися червоні символи.

Він пояснив:

— Це показує, у якому стані Імперія знаходиться зараз.

Зробив паузу, чекаючи відповіді.

Ґаал урешті зронив:

— Але ж це, мабуть, неповна картина.

— Так, неповна, — сказав Селдон. — Я дуже радий, що ви не сприймаєте мої слова на віру. Однак це наближення, на основі якого можна продемонструвати припущення. Ви погоджуєтеся?

— Так, якщо враховувати те, що я пізніше перевірю виведену функцію. — Ґаал старанно уникав можливої пастки.

— Добре. Додайте до цього відому ймовірність убивства імператора, бунту віце-королів, теперішній рецидив періодів економічної депресії, зниження швидкості планетарних досліджень…

Він говорив і говорив. Щойно він згадував про новий чинник, нові символи оживали під дотиком Селдона і додавалися до основної функції, яка розширювалася та змінювалася.

Ґаал зупинив його лише раз.

— Я не бачу обґрунтованості цієї множини трансформацій.

Селдон повторив повільніше.

— Але всі ці обчислення зроблені шляхом соціооперацій, що є забороненими.

— Правильно. Ви швидко схоплюєте, але ще недостатньо швидко. У нашому випадку це не підпадає під заборону. Дозвольте мені розкрити формулу.

Процедура зайняла більше часу, і наприкінці Ґаал скромно сказав:

— От тепер бачу.

Нарешті Селдон припинив свої обчислення.

— Таким буде Трентор через три століття. Як ви це поясните? Га? — Він нахилив голову набік і став чекати.