— Якщо ти вважаєш, що ми повинні провідати… — Джонсі секунду вагається, — провідати Дуґласа, то потрібно їхати. Давно вже не бачились.
— Твій відвідувач іще в тебе?
— Угу.
— Гаразд. Отже, чекаю на тебе в суботу о десятій. Слухай, може, візьмемо «скаут»? Дамо йому провітритися. Що скажеш?
— Це буде шикарно.
Генрі сміється.
— Карла все ще готує тобі обіди з собою, Джонсі?
— Еге ж. — Джонсі скоса дивиться на портфель.
— Що в тебе сьогодні? Тунець?
— Яєчний салат.
— М-м-м. Ну, гаразд, я вшиваюся. ДІЛТС, так?
— ДІЛТС, — погоджується Джонсі. Він не може назвати справжнє ім’я їхнього давнього друга перед студентом, але ДІЛТС — це нормально. — Поговоримо в…
- І бережи себе. Я серйозно. — Особлива інтонація в голосі Генрі очевидна і трохи лякає, але, перш ніж Джонсі встигає щось відповісти (а що можна сказати, коли поруч сидить і слухає Дефаньяк, він не знає), Генрі відключається.
Джонсі секунду задумливо дивиться на телефон, потім вішає слухавку. Перегортає сторінку на настільному календарі, на суботі перекреслює «Пиятика вдома у Діна Джейкобсона» і пише: «Відпроситися. Їду до Деррі з Генрі провідати Д.». Однак його планам не судилося збутися. До суботи Деррі і друзі випаруються з його думок.
Джонсі глибоко вдихає, випускає повітря і переносить увагу на проблемного відвідувача. Хлопчина скуто ялозить на стільці. «Він чудово розуміє, навіщо його сюди покликали», — думає Джонсі.
— Отже, містере Дефаньяк, — починає він, — згідно з вашою особовою справою, ви народились у Мейні.
— Е-е, так. Піттсфілд. Я…
— Також у вашій справі зазначено, що ви тут отримуєте стипендію і добре встигаєте у навчанні.
Хлопець, бачить Джонсі, не просто схвильований. Він набагато більше, ніж схвильований. Він ось-ось розплачеться. Чорт, а це, виявляється, важко. Джонсі ще ніколи не доводилося звинувачувати студента у шахрайстві, але він підозрює, що це востаннє. Можна тільки сподіватися, що таке буде відбуватися не надто часто. Тому що це важко. Бобер сказав би: «Повний пиздець».
— Містере Дефаньяк — Девіде, — ви знаєте, що буває зі стипендією, якщо студентів, які її отримують, ловлять на брехні? Скажімо, на семестровому іспиті?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ловець снів» автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДІЛТС“ на сторінці 14. Приємного читання.