Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

Туристичне краєзнавство

Печера Млинки — найпопулярніший спелеотуристичний об'єкт Тернопільщини. Екскурсійний маршрут її лабіринтом щороку проходять численні спортивно-туристичні групи, у Млинках відбуваються змагання з орієнтування під землею та спелеозйомки, навчально-тренувальні заняття спелеотуристів. Екскурсійний маршрут не розрахований на масових відвідувачів.

А втім, найбільш масові потоки відвідувачів припадають на три найвеличніші вапнякові печери України, розташовані в горах Криму: Мармурову, Еміне-Баїр-Хосар й Червону.

Червона печера (татарською — Кизил-Коба) знаходиться неподалік Перевального (ліворуч від траси Сімферополь — Алушта). Це величезна печерна система загальною довжиною 13,7 км. Унікальність Червоної полягає в тому, що це найповерховіша лабіринтова система України — підземні порожнини розташовані в шістьох лабіринтових поверхах. Всередині Червона печера вражає значною кількістю грандіозних провальних залів і великих галерей та розмаїттям кальцитових натічних форм. Окремі сталактити Червоної досягають 5—8 м. Окрасою печери є ріка Кизил-Коба, що бере початок у її глибинах (див. рис. 7.3, рис. 7.5).

Щороку Червону печеру відвідують тисячі спелеотуристів. Однак, з початку XXI ст. популярність цього атракційного об'єкта дещо спала в зв'язку з обладнанням для масового туристичного відвідування двох наймальовничіших спелеосистем України — печер Мармурової й Еміне-Баїр-Хосар.

Печери Мармурова й Еміне-Баїр-Хосар знаходяться поруч на верхньому плато Чатир-Дагу в межах Кримського державного заповідника. Вони обладнані для цілорічного туристичного відвідування членами Сімферопольського центру спелеотуризму.

Печера Мармурова відкрита сімферопольськими спелеологами в 1987 р. і з дня відкриття взята під охорону Сімферопольським клубом спелеологів. Завдяки цьому вона зберегла свою незайману красу. Вхід у печеру знаходиться на висоті 920 м над рівнем моря. Довжина розвіданих ходів становить 2050 м, глибина — 60 м. Довжина обладнаних екскурсійних маршрутів сягає понад 1 км.

Морфологічно Мармурова складається з трьох частин: Головної галереї, Нижньої галереї і бічного Тигрового ходу. Ці велетенські галереї натічними формами й брилами провально-гравітаційного походження розділяються на окремі зали. Температура повітря всередині печери впродовж року стабільна--1-9 °С.

Екскурсії в Мармуровій печері проходять трьома маршрутами.

Перший маршрут у "Галерею казок" — найкоротший загально-ознайомлюючий. Довжина маршруту в обидва кінці становить 250 м. Екскурсія триває 30 хв. За цей час екскурсанти мають нагоду дізнатися про геологічну історію утворення печери, милуватися й фотографуватися на тлі химерних натічних утворень фантастичного підземного царства. Сталактитові й сталагмітові статуї Мармурової нагадують казкових героїв, скульптури дивовижних звірів, вигадливі форми палаців і замків.

Другий маршрут Мармуровою має назву "До перлинних озер". Він проходить через "Галерею казок", минає найбільший за розмірами зал печери — Зал перебудови (його параметри; довжина — 175 м, висота — 27 м, ширина — 42 м) — і виводить у кінець дальнього залу на гребінь кальцитової греблі. Екскурсія триває одну годину. Під час цієї екскурсії відвідувачі оглядають витончені натічні колони, грандіозні стіни, вкриті печерними "квітами" — коралітами, різноманітні сталактити й сталагміти, печерні озера-ванночки, кальцитову греблю. З неї видно продовження Мармурової печери, її туристично ще не обладнану частину — Палацевий зал.

Третій маршрут Мармуровою проходить через "Галерею казок" і звертає направо в бічне відгалуження печери — галерею "Тигровий хід". Стеля цієї галереї набагато нижча, але за багатством натічного оздоблення перевершує обидві перші галереї. Тут трапляються і мальовничі натічні колони, і завіси, і кам'яні водоспади, й ажурні ванночки, і печерні "квіти" — геліктіти. Довжина цієї галереї становить 360 м. Тривалість екскурсії — понад годину.

Багато екскурсантів, потрапивши у підземний дивосвіт Мармурової, прагнуть оглянути всю обладнану частину печери. Така екскурсія всіма галереями триває 1 год 40 хв.

Для шанувальників екстремального спелеотуризму за окрему плату проводиться тур у заповідну частину Мармурової печери — Нижню галерею. Ця частина печери довжиною близько 1 км ще не обладнана, і туристів чекає маса несподіванок: вузькі тріщини, якими потрібно протискуватися, кам'яні завали, слизькі мокрі спуски з кам'яних гірок і уступів. У цій частині по-печерному темно і сиро, тому туристам пропонують комбінезони, дають автономне світло — ліхтарі-"коногонки", і вони

3 досвідченими інструкторами відправляються в царство безмовності й тиші.

Подорож триває близько 3 годин. За цей час спелеотуристи знайомляться з трьома заповідними залами: Рожевим, Залом Надій і Люстровим. Тут "сховане" найцінніше печерне багатство: завіси зі звисаючих сталактитів, кам'яні троянди, що покривають стелю і стіни, кристали кальциту, що переливаються при світлі ліхтаря, сотні тонких, прозорих кальцитових трубочок. Зі стелі звисають десятки дорогоцінних "люстр", суцільно покритих коралітовими "квітами".

За оцінкою найвідоміших спелеологів-експертів, Мармурова печера входить у п'ятірку найгарніших печер планети.

У 1992 р. Мармурова печера була прийнята в Міжнародну асоціацію обладнаних печер (штаб-квартира асоціації — Генга, Італія).

Печера Еміне-Баїр-Хосар розташована за 1 км на південь від Мармурової печери. Це попросту унікальний за розмаїттям натічних форм і підземному рельєфу спелеокомплекс планети. За багатством різнобарвних кристалів Еміне-Баїр-Хосар визнана найгарнішою печерою Європи.

Температура повітря в Еміне-Баїр-Хосар набагато нижча, ніж в Мармуровій, і цілорічно тримається на відмітці +4,5 °С. Тому відвідувачам цього унікального спелеокомплексу перед екскурсією потрібно обов'язково запастися теплим одягом.

Печера відкрита для відвідування у 1994 р., тут обладнано

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей
  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України

  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки