Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону

Туристичне краєзнавство

Цікава територія парку і в спелеотуристичному плані. Тут біля села Княгиня є малодосліджені карстові печери.

НПП "Синевир" створений у 1989 р. на площі 50,3 тис. га. Парк знаходиться у верхів'ях долини Тереблі з унікальними середньогірними ландшафтами Ґорґан, смерековими масивами, численними потічками та озерами на чолі з найкоштовнішою "перлиною" Українських Карпат — озером Синевир. Недалеко знаходиться Синевирська Поляна — найвище розміщений населений пункт України.

Не менш мальовничими заповідними урочищами парку є гірське озеро з назвою Озірце на північно-східному макросхилі Гропи, а також олігогрофні (з випукло-сферичною поверхнею) болота "Глуханя" та "Замшатка”.

Рослинний і тваринний світ парку вражають своїм багатством — тут охороняється понад десять тисяч вищих судинних рослин, а також 43 види ссавців, 91 — птахів, 7 — плазунів, 12 — земноводних, 24 — риб, більше 10 000 видів безхребетних організмів.

Унікальним та єдиним в Європі є Музей лісосплаву, що знаходиться в парку на Чорній Ріці (Озерянці), лівій притоці Тереблі. Гребля (Клаузура) (утворене водосхозиніє називається Клаузе), в якій знаходиться музей, була побудована ще в середині XIX ст. на цій річці для сплаву лісу з гір в долину. Під час повеней гребля неодноразово руйнувалась, зараз відновлюється. Серед збережених донині експонатів музею — знаряддя праці лісорубів.

У НІШ "Синевир" облаштовані екологічні стежки, туристичні кінні та веломаршрути, є кінна ферма, де утримуються коні для верхової їзди. Розроблені пішохідні туристичні та спеціальні маршрути різної категорії складності на найвищі точки території парку. На території парку є всі можливості для розвитку сільського зеленого туризму. Для цього можуть використовуватись кордонні (помешкання лісника) та мисливські будинки (всього 16 будинків на 100 осіб).

У Чернівецькій області під охороною держави зараз перебуває 286 заповідних територій та об'єктів, у тому числі 7 заказників і 8 пам'яток природи загальнодержавного значення, а також 136 пам'яток природи, 40 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва та 39 заповідних урочищ місцевого значення.

Загальна площа природно-заповідного фонду Чернівецької області становить 56 389,5 га, що становить 6,9 % території області. Цей показник майже в 2 раза перевищує загальнодержавний.

До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники у Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський та Петровецький. До пам'яток природи державного значення відносяться урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Ба-ламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

Основним екотуристичним репрезантом Буковинських Карпат виступає Вижницький національний парк.

Вижницький НПП створений у 1995 р. на площі 7928,4 га. Охоплює Вижницьке і Берегометське (частково) лісництва Бе-регометського держлісгоспу й створений з метою охорони низькогірних ландшафтів Буковинських Карпат. Парк лежить у межиріччі Черемошу й Сірету, басейни яких ділять його майже порівну, в адміністративних межах Вижницького району.

Східна, сіретська, частина парку має більш згладжені контури гірських пасем, ширші долини його приток — Сухого та Стебника, меншу кількість відшарувань геологічних відкладів та кам'янистість. При середніх для всього парку висотах пасом 750—1000 м над рівнем моря абсолютні висоти русла Сірету сягають 470—500 м, а русла Черемошу — 340—390 м. Західна, черемоська, частина парку в басейні річок Великої та Малої Виженки розчленована значно глибше й інтенсивніше. Тому тут більш поширені стрімкі схили з частими виходами на денну поверхню геологічних відкладів, мальовничі скелі, численні водоспади, ущелини.

У парку для потреб екотуристів створена мережа пізнавальних стежок, якими охоплено найцікавіші природні атракції району. Велику увагу адміністрація парку приділяє розвитку сільського зеленого туризму, основними центрами якого виступають поселення Вижниця і Виженка. НПП "Вижницький" перспективний для розвитку пішохідного, мисливського, велосипедного, а також сільського екотуризму.

Цікавими теренами екотуризму на Буковині виступають Черемиський та Путильський регіональні ландшафтні парки.

При визначені перспектив розвитку рекреаційної діяльності та, зокрема, туризму в Українських Карпатах слід врахувати, що пріоритет повинні мати ті типи чи види, які є популярними на сьогодні та перспективними напрямками розвитку рекреаційної діяльності на національному та міжнародному рівнях. А саме:

• санаторно-курортна рекреація на базі наявних бальнеологічних ресурсів, дефіцитних на світовому ринку;

• мобільні види (пішохідний, велосипедний, лижний, водний) туризму, які стають дедалі популярнішими у розвинутих країнах (мото- й автотуризм повинен організовуватися обмежено, виключно в межах автошляхів);

• гірськолижний відпочинок;

• агротуризм з аспектами етнотуризму.

Названі напрямки, при належному розвитку, здатні репрезентувати туристичний потенціал Українських Карпат як на національному, так і на міжнародному туристичних ринках.

Наступний розділ:

Висновки

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Туристичне краєзнавство» автора Петранівський В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВСТВА В УКРАЇНІ

  • Особливості розвитку краєзнавства в Галичині

  • Історія розбудови карпатської туристичної інфраструктури (друга половина XIX ст. —1939 р.)

  • Розвиток краєзнавства в Українській PCP у 1920—1940-х та повоєнних роках XX ст.

  • Утворення та діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців

  • Розділ 2. ТУРИСТИЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО УКРАЇНИ: ОБ'ЄКТ, ПРЕДМЕТ, ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

  • Об'єкт і предмет туристичного краєзнавства

  • Функції та методи дослідження національного краєзнавства

  • Джерела національного краєзнавства

  • Висновки

  • Розділ 3. ТУРИСТИЧНА КАРТОГРАФІЯ ЯК ОСНОВНИЙ МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ЗАСІБ ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА

  • Сучасний стан туристичної картографії в Україні

  • Туристична карта: мета створення, вимоги, що ставляться до туристичної карти

  • Зміст легенди туристичної карти. Спеціальні умовні позначення та їх використання на туристичній карті

  • Знакування туристичних маршрутів на місцевості

  • Висновки

  • Розділ 4. ПРИРОДНІ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Потенціал природних краєзнавчо-туристичних ресурсів України

  • Історія заповідної справи в Україні та поняття про державний природно-заповідний фонд

  • Класифікація об'єктів природно-заповідного фонду України

  • Особливості природно-заповідного фонду Карпатського регіону
  • Висновки

  • Розділ 5. ФОРТЕЦІ, ЗАМКИ І МОНАСТИРІ ЯК КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНІ ОБ'ЄКТИ

  • Класифікація оборонних споруд. Законодавство України про охорону культурної спадщини

  • Характеристика видатних пам'яток фортифікаційного зодчества України

  • Використання замків і фортець у туризмі

  • Розділ 6. КУРОРТНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

  • Історія вивчення та використання мінеральних вод і лікувальних грязей в оздоровчих цілях

  • Класифікація курортів України

  • Географія населених пунктів України, віднесених до курортних

  • Висновки

  • Розділ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПЕЧЕР ДЛЯ ЦІЛЕЙ ТУРИЗМУ

  • Печери України як пам'ятки природи

  • Використання карстових печер для спелеотуризму, спелеотерапії та інших цілей

  • Розділ 8. МУЗЕЇ ЯК ОБ'ЄКТИ КРАЄЗНАВЧО-ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  • Роль музеїв у розвитку суспільства

  • Класифікація музеїв України

  • Визначні музеї України

  • Львів — місто-музей і місто музеїв

  • Висновки