Музей як дозвіллєвий центр

Організація готельного господарства

Найкращою формою дозвілля у музеї була і залишається музейна екскурсія. Відповідно до сучасних уявлень, "екскурсія являє собою колективний огляд музею, визначного місця, виставки, об'єкта природи і т. д. за певним маршрутом під керівництвом екскурсовода з пізнавальною, освітньою, науковою та виховною метою, а також служить для задоволення естетичних потреб під час вільного проводження часу".

Таким чином, екскурсії властива низка характерних ознак, головною з яких є пріоритетність зорового сприйняття, супроводжуваного необхідним словесним коментарем. При цьому зорове та вербальне сприйняття посилюється моторним - пересуванням по визначеному маршруту, оглядом об'єкта під різним ракурсом, на різній відстані. Інакше кажучи, екскурсія передбачає рухову активність екскурсантів. її характерною ознакою є також колективність огляду, внаслідок чого в групі людей, пов'язаних спільним інтересом та можливістю обміну думками, виникає особлива психологічна атмосфера. Вона впливає на сприйняття та засвоєння побаченого і почутого. Екскурсія проводиться під керівництвом екскурсовода на певну тему й за певним маршрутом, тобто вона має організований характер. Володіючи всіма рисами, що властиві екскурсії як такій, музейна екскурсія має певну специфіку: вона проводиться у спеціально організованому музейному просторі.

Музейні екскурсії доволі різноманітні і можуть поділятися за місцем проведення, за об'єктом показу, а також за характером тематики, цільовою спрямованістю і складом екскурсантів. Екскурсії можуть здійснюватися і в приміщенні музею - по експозиції, виставках, фондах, а також за межами музейного приміщення - по пам'ятках і пам'ятних місцях. Практикуються також комплексні екскурсії, що об'єднують єдиною темою показ музейної експозиції і пам'яток, які перебувають у природних умовах.

За тематичним характером вирізняють оглядові екскурсії та екскурсії за темами профільної дисципліни. Оглядові екскурси призначені для відвідувачів, які вперше прийшли до музею і бажають отримати загальне уявлення про його історію та колекції.

Зазвичай ці відвідувачі - туристи, які обмежені часом. Відомості, що надаються їм під час оглядової екскурсії, носять інформативний характер. Екскурсовод чи музейний працівник стисло знайомлять з історією та змістом музейних зібрань, а також з основними розділами музейної експозиції й окремими видатними експонатами. Екскурсії на теми профільної дисципліни в музейній практиці частіше називають тематичними, що в принципі некоректно, оскільки будь-яка екскурсія має тему. Цей тип екскурсії, на відміну від оглядової, покликаний детально розкрити одну з тем або якусь проблему. Іноді в музеях проводяться цикли екскурсій, об'єднаних певною проблематикою й призначених для постійної групи відвідувачів.

За цільовою спрямованістю вирізняють культурно-освітні (загальноосвітні) екскурсії й навчальні, що безпосередньо пов'язані з програмами різних навчальних закладів. До останніх належать і методичні екскурсії для музейних працівників, які знайомлять з принципами побудови експозиції, особливостями зберігання фондів, специфікою проведення екскурсій.

За складом екскурсантів розрізняють екскурсії для дитячої або дорослої аудиторії, для туристів або для місцевих жителів, для груп за складом однорідних або різнорідних (наприклад, для батьків з дітьми).

Протягом останніх десятиліть з огляду на зміцнення позицій теорії музейної комунікації екскурсію стали розглядати як специфічний вид спілкування, предметом якого є цінності культури, що є значущими і для аудиторії, і для того, хто виступає як керівник. При цьому таке спілкування носить рольовий характер: кожний учасник діалогу діє в межах відведеного його регламенту, а стиль поведінки задається роллю екскурсовода та екскурсанта.

Отже, серед основних тенденцій музейної діяльності можна визначити такі:

• інтеграція музейних програм у сферу дозвілля;

• збереження та популяризація життя місцевих культурних цінностей та їх самобутності;

• збагачення духовного життя людини шляхом зв'язку "мистецтво-історія-індивідуальний досвід";

• розвиток віртуальних музеїв та мультимедійних проектів, зміцнює контакти з глядацькою аудиторією і дозволяє відвідувачам знайомитися з колекціями музеїв різних країн;

• розширення музейної діяльності за межами музейного закладу, в регіони країни;

• розвиток музеїв як туристичних об'єктів.

Таким чином, основні функції організації сучасного дозвілля, які визначають його внутрішню структуру, безпосередньо пов'язані з феноменом культурно-дозвіллєвого середовища і можуть бути виражені такими напрямами своєї діяльності:

• організація і забезпечення умов для проведення культурного дозвілля у всій його повноті і розмаїтості відповідно до потреб, інтересів і можливостей усіх груп населення;

• розроблення і поширення нових технологій дозвіллєвої діяльності, взаємодія з іншими типами установ культури, відпочинку, спорту для забезпечення ефективності, якості й інтенсивності роботи всієї сфери дозвілля в цілому;

• апробація, відпрацьовування і впровадження нової техніки, які розробляються промисловістю для їх використання в сфері дозвілля;

• виділення приміщень для фізкультурно-оздоровчого дозвілля в складі закладу розміщення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Музей як дозвіллєвий центр“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи організації підприємств готельного господарства

  • Розділ 2. Історія розвитку підприємств готельного господарства

  • Розвиток американської індустрії гостинності

  • Сучасне готельне господарство Закарпаття

  • Розділ 3. Будівництво, архітектура та інтер'єр готельного господарства

  • Сучасна концепція архітектури споруд готельного господарства

  • Історія розвитку інтер'єру

  • Внутрішнє вбрання готелів античного світу

  • Засоби розміщення в епоху ренесансу

  • Інтер'єр як художня композиція

  • Освітлення і колір в інтер'єрі готельного господарства

  • Колір в дизайні готельного господарства

  • Співвідношення світла

  • Меблі в інтер'єрі готельного господарства

  • Меблювання номерів

  • Декоративне мистецтво в художньому оформленні інтер'єрів

  • Розділ 4. Класифікація підприємств готельного господарства. Типи підприємств готельного господарства

  • Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі

  • Індійська система класифікацій

  • Класифікація готелів у Великобританії

  • Класифікація готелів у Німеччині

  • Класифікація готелів у Китаї

  • Класифікація готелів у Африці

  • Класифікація підприємств готельного господарства в Україні

  • Типи підприємств готельного господарства. Закордонний досвід.

  • Hotel

  • Казино-готелі

  • Розділ 5. Особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства

  • Основи організації функціонування підприємств готельного господарства

  • Порядок приймання гостя

  • Електронні замикаючі системи

  • Розділ 6. Організація приміщень на підприємствах готельного господарства

  • Блок приміщень житлової групи

  • Організація приміщень житлової групи готельного господарства

  • Організація нежитлових груп приміщень готельного господарства

  • Розділ 7. Теоретичні аспекти організації технології клінінгу

  • Сутність технологічних процесів і циклів

  • Нормативна хронологія нормативних операцій обслуговуючих циклів клінінгу

  • Основні технології клінінгу, які використовуються на міжнародному та національному рівнях

  • Класифікація послуг

  • Вимоги безпеки

  • Клінінгові технології національного рівня

  • Проблеми, шляхи та перспективи вдосконалення технологій клінінгу

  • Клінінгова кампанія "Основа" - український досвід в сфері прибирання

  • Постійне прибирання (прибирання за договором)

  • Розділ 8. Організація харчування і напоїв

  • Організація функціонування виробничих приміщень ресторанних підприємств

  • Організація функціонування приміщень для споживачів

  • Організаційна структура закладів ресторанного господарства

  • Особливості організації обслуговування в номерах готелю

  • Розділ 9. Культура обслуговування в готельному господарстві

  • Етикет і культура спілкування

  • Організація контролю якості обслуговування

  • Розділ 10. Організація безпеки підприємств готельного господарства

  • Система візуально-звукового оповіщення

  • Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в підприємствах готельного господарства

  • Проведення протипожежної профілактики

  • Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві готельного господарства

  • Виробнича санітарія і гігієна праці

  • Освітленість

  • Санітарний стан

  • Технологія забезпечення безпеки готелю

  • Використання комплексу технічних засобів безпеки у готелі

  • Економічна безпека готельно-ресторанного бізнесу

  • Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів

  • Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

  • Розділ 11. Організація відпочинку, дозвілля і розваг

  • Готельні анімаційні послуги і програми

  • Програми для дозвілля

  • Спортивні види розваг

  • Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів

  • Музей як дозвіллєвий центр
  • Список використаної літератури