Етикет і культура спілкування

Організація готельного господарства

Саме слово "етикет" увійшло до вжитку за часів французького короля Людовіка XI. Однак правила стосунків між людьми мають давно історію. Визначались вони, як правило, або владою королів, вождів, релігійних діячів, або самим народом протягом багатьох століть людської історії.

Прагнення поводитися пристойно є природним, це норма життя і суспільства. Неможливо налагодити стосунки між людьми, не дотримуючись певних правил та норм спілкування. Прагнення поводитись пристойно сягає далеко в глибину століть. Кожна епоха створювала своє уявлення про пристойність, про гарне й погане , свої погляди на ті чи інші сторони життя, на можливі чи неможливі для вживання тощо.

Спілкування - це один із проявів соціальної взаємодії людей. Спілкуючись, людина висловлює свої думки, почуття, волевиявлення і або сприймає їх від іншої людини (людей). В актах спілкування також виявляється характер взаємин між комунікатами (особами, що спілкуються), їхнє ставлення один до одного.

Спілкування має два види, які здебільшого реалізуються одночасно: вербальне (лат.verbum - "слово"), тобто словесне, мовне, і невербальне (несловесне) - поглядами, мімікою, жестами, штучними умовними знаками, предметами. Попри велике розмаїття невербальних засобів спілкування та збільшення їх кількості з поступом цивілізації (пригадаймо наукові-математичні, географічні, хімічні, транспортні, футбольні, баскетбольні, волейбольні та інші знаки), основним засобом спілкування між людьми залишається природна мова. Нею опосередковані всі види суспільної діяльності, без неї неможливі контакти у побутовій, виробничій, науковій, культурній, релігійних та інших сферах життєдіяльності суспільства.

Вміння бути співрозмовником високо цінувалося в минулому, цінується воно і нині.

Неправильність спілкування, його недостатність чи повна відмова від нього часто буває причиною конфліктів між людьми. Хиби у спілкуванні полягають, передусім, у порушенні стандартів культурної поведінки, етичних та естетичних норм і використання мовних і/або немовних засобів комунікативної взаємодії. У спілкуванні є також своє добро і зло (об'єкт етики) та своє високе і низьке, прекрасне і потворне (об'єкт естетики). Доброзичливе ставлення до людей, зацікавлене й щире переживання їхніх бід і радощів потребують відповідного вираження у мовній і позамовній формах. Органічне поєднання добра і краси у комунікативній взаємодії становить те, що називають мистецтвом спілкування. Щоб мати успіх у цьому мистецтві, бути приємним і корисним людям і, зрештою, самому собі, треба опановувати це мистецтво та застосовувати у щоденному житті. 75% підприємців США і 85% підприємців Японії зазначили, що основна перешкода в досягненні успіху в їхній діяльності - неефективне спілкування.

Спілкування відбувається за певних обставин, тобто комунікативної ситуації. Учасників спілкування називають спілкувальниками, комун і кантами. Щоб правильно спілкуватися і досягати мети спілкування, кому ні кант має володіти великою базою знань про засоби спілкування, людську психіку, культуру, суспільство, національну своєрідність тощо. Однак недостатньо знати - потрібно вміти застосовувати знання на практиці. Наприклад, можна знати як правильно сидіти, розмовляти за столом, провадити перемовини з людьми різного темпераменту тощо, але не вміти цього робити. Суттєве значення мають навички спілкування. Стійкі навички полегшують спілкування, але навички самі собою не виникають - їх треба цілеспрямовано формувати.

Правильно сприймати та оцінювати гостей під час спілкування може заважати ряд факторів:

• невміння розрізняти ситуації спілкування за такими ознаками, як цілі та завдання спілкування людей у даній ситуації; їхні наміри та мотиви; форми поведінки, що придатні для намічених цілей; стан справ і самопочуття у певний момент;

• наявність попередніх установок, оцінок, переконань, сформованих заздалегідь до початку спілкування;

• наявність сформованих стереотипів, згідно з якими людина сприймається як представник певного класу, а не як конкретна особистість;

• віра у правильність і непорушність першого враження про людину. Відсутність змін у сприйнятті та оцінках людей з плином часу;

• o відсутність бажання та звички прислухатися до точки зору інших людей, бажання покластися лише на власне враження про людину.

Ввічливість - основа етикетного спілкування. В Україні завжди високо цінувалася ввічливість у ставленні до людей. Про це свідчить чимало слів на позначення цієї якості: ввічливий, вихований, ґречний, запобігливий, люб'язний, поштивий, привітний, уважний, чемний, шанобливий. Слова з інших мов: галантний, делікатний, коректний, тактовний тощо. Головним у цій низці слів є слово ввічливий - "який дотримується правил пристойності, виявляє уважність; чемний", що суттєве значення має для працівників готельного господарства.

Ввічлива людина не буде говорити непристойні речі або ж порушувати теми, що через певні причини можуть бути неприємними для співрозмовника, наприклад, із лисим про зачіски, з бездітними про дітей. Тактовна людина не висміюватиме інших людей як приватних осіб, не обговорюватиме їх "поза очі", не вправлятиметься в ущипливості, не підштрикуватиме наполовину завуальованими натяками, порівняннями на зразок: "З цією валізою обережно, як із родичем: вона із свинячої шкіри".

Ввічливі люди знають, що мовчати з розумним виглядом і кривою посмішкою, коли запитують, ще не пристойніше, ніж просторікувати, коли не питають.

Вихована людина не відповідатиме грубістю на грубість, хамством на хамство. Ввічлива поведінка не лише засвідчить самоповагу вихованої людини, а й буде наукою для грубіяна.

Етикет - це правила поведінки, які регулюють взаємини між людьми у різних ситуаціях. Етикет - це мова без слів, за допомогою якої можна багато чого сказати і багато що побачити. Етикет неможливо замінити словами. З того як людина тримається, як вона увіходить, сідає, їсть, як тримає руки, як вимовляє слова, складають враження про рівень її культури, про її розум, ділові якості та моральні чесноти. Справедливо це чи ні, але від першого враження часто залежить прийняття важливих рішень. Від першого враження, від того, як людина вміє себе показати, залежить здійснення мети і бажань, успіх і задоволення життям. Про це варто пам'ятати.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Етикет і культура спілкування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи організації підприємств готельного господарства

  • Розділ 2. Історія розвитку підприємств готельного господарства

  • Розвиток американської індустрії гостинності

  • Сучасне готельне господарство Закарпаття

  • Розділ 3. Будівництво, архітектура та інтер'єр готельного господарства

  • Сучасна концепція архітектури споруд готельного господарства

  • Історія розвитку інтер'єру

  • Внутрішнє вбрання готелів античного світу

  • Засоби розміщення в епоху ренесансу

  • Інтер'єр як художня композиція

  • Освітлення і колір в інтер'єрі готельного господарства

  • Колір в дизайні готельного господарства

  • Співвідношення світла

  • Меблі в інтер'єрі готельного господарства

  • Меблювання номерів

  • Декоративне мистецтво в художньому оформленні інтер'єрів

  • Розділ 4. Класифікація підприємств готельного господарства. Типи підприємств готельного господарства

  • Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі

  • Індійська система класифікацій

  • Класифікація готелів у Великобританії

  • Класифікація готелів у Німеччині

  • Класифікація готелів у Китаї

  • Класифікація готелів у Африці

  • Класифікація підприємств готельного господарства в Україні

  • Типи підприємств готельного господарства. Закордонний досвід.

  • Hotel

  • Казино-готелі

  • Розділ 5. Особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства

  • Основи організації функціонування підприємств готельного господарства

  • Порядок приймання гостя

  • Електронні замикаючі системи

  • Розділ 6. Організація приміщень на підприємствах готельного господарства

  • Блок приміщень житлової групи

  • Організація приміщень житлової групи готельного господарства

  • Організація нежитлових груп приміщень готельного господарства

  • Розділ 7. Теоретичні аспекти організації технології клінінгу

  • Сутність технологічних процесів і циклів

  • Нормативна хронологія нормативних операцій обслуговуючих циклів клінінгу

  • Основні технології клінінгу, які використовуються на міжнародному та національному рівнях

  • Класифікація послуг

  • Вимоги безпеки

  • Клінінгові технології національного рівня

  • Проблеми, шляхи та перспективи вдосконалення технологій клінінгу

  • Клінінгова кампанія "Основа" - український досвід в сфері прибирання

  • Постійне прибирання (прибирання за договором)

  • Розділ 8. Організація харчування і напоїв

  • Організація функціонування виробничих приміщень ресторанних підприємств

  • Організація функціонування приміщень для споживачів

  • Організаційна структура закладів ресторанного господарства

  • Особливості організації обслуговування в номерах готелю

  • Розділ 9. Культура обслуговування в готельному господарстві

  • Етикет і культура спілкування
  • Організація контролю якості обслуговування

  • Розділ 10. Організація безпеки підприємств готельного господарства

  • Система візуально-звукового оповіщення

  • Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в підприємствах готельного господарства

  • Проведення протипожежної профілактики

  • Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві готельного господарства

  • Виробнича санітарія і гігієна праці

  • Освітленість

  • Санітарний стан

  • Технологія забезпечення безпеки готелю

  • Використання комплексу технічних засобів безпеки у готелі

  • Економічна безпека готельно-ресторанного бізнесу

  • Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів

  • Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

  • Розділ 11. Організація відпочинку, дозвілля і розваг

  • Готельні анімаційні послуги і програми

  • Програми для дозвілля

  • Спортивні види розваг

  • Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів

  • Музей як дозвіллєвий центр

  • Список використаної літератури