Виробнича санітарія і гігієна праці

Організація готельного господарства

Гігієна праці розглядає питання, пов'язані з умовами роботи і їхнім впливом на людський організм; розробляє гігієнічні і лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на поліпшення і збереження здоров'я працівників, підвищення працездатності і продуктивності праці. Діяльність людини, залежно від умов реалізації і особливостей технологічних процесів, може супроводжуватись суттєвим відхиленням параметрів виробничого середовища від їх природного значення, бажаного для забезпечення нормального функціонування організму людини.

Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і довкілля в цілому практично нереально. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм для людини, допустимих навантажень на організм людини, які не будуть викликати негативних змін у функціонуванні організму людини і окремих його систем.

На сучасному етапі розвитку гігієни праці як науки, гігієністи при вирішенні питань охорони здоров'я працюючих дотримуються так званого порогового принципу: фактичне відхилення окремого чинника виробничого середовища від природної фізіологічної норми до певної межі не спричиняє небажаних змін в організмі людини і не призведе до негативних наслідків.

Особливе значення має оцінювання умов праці, яке є основою для вжиття заходів, необхідних для запобігання небезпекам або зведення їх до мінімуму.

Відповідно до "Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу", затвердженої МОЗ від 27.12.2001 за № 528 класу умов праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації праці, умови розподіляють на 4 класи:

• 1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності;

• 2 клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонування стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не справляють негативного впливу на стан здоров'я;

• 3 клас - шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі людини поділяють на чотири ступені: перший ступінь характеризується рівнями шкідливих виробничих факторів, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров'я; другий ступінь - це умови праці, які характеризуються рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань та збільшують ризик погіршення здоров'я; третій ступінь - умови праці, які характеризуються рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять до зростання виробничо обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань; четвертий ступінь - умови праці характеризуються рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);

• 4 клас - небезпечні (екстремальні) умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і праці, вплив яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Шкідливі фактори виробничого середовища відповідно до Гігієнічної класифікації поділяються на фізичні, хімічні, біологічні та фактори трудового процесу.

Фізичні фактори: мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання); виробничий шум, ультразвук; вібрація (локальна, загальна); неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання (електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні і магнітні поля промислової частоти (50 гЦ)); електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове); іонізуючі випромінювання; освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискучість, пульсація освітленості).

Хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, що отримані хімічним синтезом, та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу.

Біологічні фактори: мікроорганізми-продуценти, живі клітини і спори, що містяться в препаратах, патогенні мікроорганізми.

Фактори трудового процесу: важкість праці характеризується фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальним числом стереотипних робочих рухів, розміром статичного навантаження, робочою позою, ступенем нахилу корпусу, переміщення в просторі; напруженість праці - це інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Мікроклімат приміщень - умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвенції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень (табл.10.1).

Таблиця 10.1. Класифікація робіт за важкістю та енерговитратами (ДСН 3.3.6.042-99)

Класифікація робітХарактеристика робітЕнерговитрати, Вт, · (ккал/год)
І-а - легкаВиконуються сидячи і не потребують фізичного напруження105- 140 (90-120)
І-б - легкаВиконуються сидячи, стоячи або в русі з незначними фізичними навантаженнями141 - 175 (121-150)
ІІ-а - середньої важкостіВиконуються в русі при переміщенні вантажів вагою до 1 кг або сидячи чи стоячи з фізичними навантаженнями176-232(151-200)
II- важкаПов'язані з хворобою, переміщенням та перенесенням вантажів вагою до 10 кг і супроводжуються помірним фізичним навантаженням233-290(201-250)
III - важкаПостійне переміщення з перенесенням вантажів (понад 10 кг), що потребують значних фізичних зусиль291 -349(251-300)

Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття і працездатність людини. Тривала дія високої температури тіла людини при одночасній підвищеній його вологості призводить до збільшення температури людини до 38-40 град, (гіпертермія). При підвищенні температури значно збільшується потовиділення, внаслідок чого настає різке порушення водного обміну.

З потом із організму виділяється значна кількість солей, головним чином хлористого натрію, калію, кальцію. Зростає вміст у крові молочної кислоти, сечовини, внаслідок чого вона згущується. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабкістю, часом можуть виникати судоми та втрата свідомості. Негативна дія високої температури збільшується при підвищеній вологості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробнича санітарія і гігієна праці“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи організації підприємств готельного господарства

  • Розділ 2. Історія розвитку підприємств готельного господарства

  • Розвиток американської індустрії гостинності

  • Сучасне готельне господарство Закарпаття

  • Розділ 3. Будівництво, архітектура та інтер'єр готельного господарства

  • Сучасна концепція архітектури споруд готельного господарства

  • Історія розвитку інтер'єру

  • Внутрішнє вбрання готелів античного світу

  • Засоби розміщення в епоху ренесансу

  • Інтер'єр як художня композиція

  • Освітлення і колір в інтер'єрі готельного господарства

  • Колір в дизайні готельного господарства

  • Співвідношення світла

  • Меблі в інтер'єрі готельного господарства

  • Меблювання номерів

  • Декоративне мистецтво в художньому оформленні інтер'єрів

  • Розділ 4. Класифікація підприємств готельного господарства. Типи підприємств готельного господарства

  • Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі

  • Індійська система класифікацій

  • Класифікація готелів у Великобританії

  • Класифікація готелів у Німеччині

  • Класифікація готелів у Китаї

  • Класифікація готелів у Африці

  • Класифікація підприємств готельного господарства в Україні

  • Типи підприємств готельного господарства. Закордонний досвід.

  • Hotel

  • Казино-готелі

  • Розділ 5. Особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства

  • Основи організації функціонування підприємств готельного господарства

  • Порядок приймання гостя

  • Електронні замикаючі системи

  • Розділ 6. Організація приміщень на підприємствах готельного господарства

  • Блок приміщень житлової групи

  • Організація приміщень житлової групи готельного господарства

  • Організація нежитлових груп приміщень готельного господарства

  • Розділ 7. Теоретичні аспекти організації технології клінінгу

  • Сутність технологічних процесів і циклів

  • Нормативна хронологія нормативних операцій обслуговуючих циклів клінінгу

  • Основні технології клінінгу, які використовуються на міжнародному та національному рівнях

  • Класифікація послуг

  • Вимоги безпеки

  • Клінінгові технології національного рівня

  • Проблеми, шляхи та перспективи вдосконалення технологій клінінгу

  • Клінінгова кампанія "Основа" - український досвід в сфері прибирання

  • Постійне прибирання (прибирання за договором)

  • Розділ 8. Організація харчування і напоїв

  • Організація функціонування виробничих приміщень ресторанних підприємств

  • Організація функціонування приміщень для споживачів

  • Організаційна структура закладів ресторанного господарства

  • Особливості організації обслуговування в номерах готелю

  • Розділ 9. Культура обслуговування в готельному господарстві

  • Етикет і культура спілкування

  • Організація контролю якості обслуговування

  • Розділ 10. Організація безпеки підприємств готельного господарства

  • Система візуально-звукового оповіщення

  • Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в підприємствах готельного господарства

  • Проведення протипожежної профілактики

  • Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві готельного господарства

  • Виробнича санітарія і гігієна праці
  • Освітленість

  • Санітарний стан

  • Технологія забезпечення безпеки готелю

  • Використання комплексу технічних засобів безпеки у готелі

  • Економічна безпека готельно-ресторанного бізнесу

  • Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів

  • Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

  • Розділ 11. Організація відпочинку, дозвілля і розваг

  • Готельні анімаційні послуги і програми

  • Програми для дозвілля

  • Спортивні види розваг

  • Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів

  • Музей як дозвіллєвий центр

  • Список використаної літератури