Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів

Організація готельного господарства

Формування матеріально-технічної бази для організації відпочинку дозвілля і розваг ведеться з урахуванням специфіки роботи готельного господарства. Культурно-розважальна складова функціонування підприємства закладається на етапі його створення. Архітектори разом з рекреаторами, в тому числі й аніматорами, створюють проект, наприклад, курортного готелю, з урахуванням найширшого спектру потреб рекреантів. У структуру підприємства, крім бази розміщення, бази харчування, органічно вплітається і база дозвілля.

У процесі створення дозвіллєвої бази важливо також враховувати спектр прогнозованих потреб споживачів готельних послуг. Матеріальна база дозвілля створюється саме для задоволення якомога більшого спектру цих потреб.

Для задоволення дозвіллєвих потреб молодих і здорових людей, акцент робиться на спорудженні комплексу спортивних, ігрових, танцювальних закладів дозвілля чи майданчиків, розрахованих переважно на активний відпочинок.

Так як курортний чи санаторний готель розрахований на людей третього віку, чи людей, що їдуть сюди лікуватися, є сенс формувати анімацій ну базу з наголосом на видовищні, клубні, інтелектуально-духовні форми дозвілля. Це не означає, що тут не повинно бути танцювального чи спортивного майданчика, але більшість споруд все ж розраховується на спокійний відпочинок. У подібному закладі обов'язково повинна бути бібліотека, клубні приміщення для спілкування і творчості, концертні зали тощо. Важливо, щоб більшість місць відпочинку планувалася просто неба з урахуванням ландшафту території, її панорамних точок, звідки відкривалися б найкращі краєвиди оточуючого природного середовища. Давно відомо, що синтез відпочинку і краси природного оточення дає чудовий рекреаційний ефект.

Для лікувальних закладів санаторного типу характерна суттєва залежність відпочинку від лікувально-оздоровчих програм і їх специфіки. Наприклад, людям з проблемами опорно-рухового апарату протипоказані різкі рухи. Враховуючи це, не слід у подібних санаторно-курортних закладах будувати традиційні спортивні, танцювальні, ігрові майданчики. Тут повинні бути умови для різноманітних настільних, інтелектуальних, рольових ігор, видовищних заходів та релаксації. Подібний підхід характерний і для кардіологічних санаторіїв.

Натомість, клімато-оздоровчі заклади: пансіонати, курортні готелі, бази відпочинку, туристичні бази - формуються як заклади анімаційної, тобто активної рекреації.

Важливим чинником формування матеріально-технічної бази дозвілля є клас, рівень, категорія закладу розміщення.

Відповідно до класифікації готелів анімаційну базу цих закладів можна поділити на три рівня забезпеченості:

Перший рівень - матеріальна база дозвілля чотирьох - п'ятизіркового закладу.

Цей рівень найвищий. Він передбачає наявність найширшого спектру культурно-розважальних закладів, що відповідають найсучаснішим вимогам. Яскравим прикладом такого рівня є матеріальна база дозвілля п'ятизіркового "готелю на плаву" - океанського круїзного лайнера. Сучасні конструктори та "архітектори відпочинку" змагаються у різноманітності, оригінальності, новизні розваг, що пропонуються. Подібні ноу-хау повинні мати відповідну матеріально-технічну базу. Серед запропонованих варіантів привертають увагу спортивні майданчики та споруди на палубах судна: басейн, поля для міні-гольфу, волейбольні, міні-футбольні майданчики, тенісні корти, приміщення для шейпінгу та аеробіки, тренажерні зали та льодові стадіони. Крім того, подібні "плавучі готелі" пропонують туристам відвідати театральну виставу в театрі - точній копії міланського "Ла Скала", або ж костюмоване шоу - у вар'єте, що дуже нагадує славнозвісний "Мулен Руж". До матеріально-технічної бази дозвілля судна належить також бібліотека з великою фоно- і відеотекою, клубні приміщення, танцювальні та ігрові холли, дитячі кімнати з відповідним набором засобів для гри, дискотеки, казино, бари, ресторани тощо. Технічні засоби, костюми, реквізит відповідають високому рівню дозвіллєвих послуг на судні. А спеціалісти продовжують генерувати нові ідеї щодо варіантів розваг, що пропонуються. На черзі побудова аквапарків і парків атракціонів на суднах найвищого класу.

На сучасному етапі спостерігається жорстка конкуренція саме на ринку розваг. Вкладаються мільярди доларів у розробку нових ідей у цій сфері з однією метою - залучити якомога більше туристів до того чи іншого туристично-рекреаційного закладу. В Україні позитивним прикладом формування матеріально-технічної бази дозвілля є готель "Ореанда" в м. Ялта. На початку XXI ст. там побудовано перший у країні багатоповерховий розважальний комплекс, що належить курортному готелю.

Другий рівень - матеріально-технічна база дозвілля тризіркового закладу.

Це середній рівень забезпеченості. Він теж передбачає широкі можливості для організації анімаційної діяльності туристів, щоправда, з урахуванням значно менших витрат на потреби

Якщо у висококласних підприємствах існує система спеціально створених для того чи іншого виду дозвілля об'єктів анімації, то в підприємствах другого рівня забезпеченості спостерігається створення багатофункціональних об'єктів дозвілля. Наприклад, замість трьох-чотирьох спортивних майданчиків будується один, обладнаний таким чином, щоб на ньому можна було б грати в міні-футбол, волейбол, баскетбол, а в деяких випадках ще й в теніс чи бадмінтон. Замість двох залів для проведення різного роду сценічних шоу і кіносеансів будується один кіноконцертний зал, замість трьох басейнів - один і т. д.

Технічне забезпечення об'єктів дозвілля такого закладу, як правило, достатнє і відповідає його рівню.

Далеко не всі заклади другого рівня забезпеченості мають площі для організації анімаційної діяльності. Тому досить часто спостерігається ситуація, коли гостям пропонують користуватися анімаційними послугами сусідніх, більш потужних закладів чи об'єктів загального користування. Звичайно, подібні послуги надаються за додаткову оплату.

Важливою складовою матеріального забезпечення туристично-рекреаційного закладу є його прокатна база дозвілля. Вона теж відповідає рівню закладу, специфіці його функціонування. Так, гірськолижні курорти мають надавати послуги прокату гірськолижного спорядження - лижі, палки, кріплення, сноуборди, санки, причому для різних категорій туристів. Приморські кліматичні курорти надають послуги з прокату засобів водноспортивного відпочинку: різного роду надувні плавзасоби, серфінгові та віндсерфінгові дошки, човни, катамарани і, навіть, катери і яхти. Оскільки заклади другого рівня часто обмежені у площах, є сенс розвивати форми компактного дозвілля - гру в пінг-понг, бадмінтон, більярд, настільні ігри, гурткові заняття. Необхідний інвентар для організації такого дозвілля і складає прокатну базу підприємства.

Третій рівень - матеріально-технічна база дозвілля одно-двозіркових закладів.

Це найнижчий рівень. Він передбачає мінімальний набір анімаційних засобів, потрібних для забезпечення рекреаційного процесу.

Дозвіллєва база закладів третього рівня складається як мінімум з кіноконцертного залу, нехай і літнього типу, багатофункціонального спортивного майданчика, танцювально-ігрового майданчика, спеціально обладнаного дитячого майданчика (при необхідності), більярдної кімнати, хоча б одного клубного приміщення (наприклад, вітальні чи камінного залу), як мінімум двох телевізійних кімнат, кафе чи бару, відповідної прокатної бази. Досить часто керівники закладів третього рівня забезпеченості, розуміючи важливість анімації, формують культурно-анімаційні комплекси, що відповідають вимогам другого рівня, і, навпаки, тризіркові заклади, навіть маючи відповідні площі і приміщення, не створюють достатніх умов для організації анімаційної діяльності гостей, відповідних рівню закладу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Основи організації підприємств готельного господарства

  • Розділ 2. Історія розвитку підприємств готельного господарства

  • Розвиток американської індустрії гостинності

  • Сучасне готельне господарство Закарпаття

  • Розділ 3. Будівництво, архітектура та інтер'єр готельного господарства

  • Сучасна концепція архітектури споруд готельного господарства

  • Історія розвитку інтер'єру

  • Внутрішнє вбрання готелів античного світу

  • Засоби розміщення в епоху ренесансу

  • Інтер'єр як художня композиція

  • Освітлення і колір в інтер'єрі готельного господарства

  • Колір в дизайні готельного господарства

  • Співвідношення світла

  • Меблі в інтер'єрі готельного господарства

  • Меблювання номерів

  • Декоративне мистецтво в художньому оформленні інтер'єрів

  • Розділ 4. Класифікація підприємств готельного господарства. Типи підприємств готельного господарства

  • Готельні мережі і франчайзинг у світовому готельному бізнесі

  • Індійська система класифікацій

  • Класифікація готелів у Великобританії

  • Класифікація готелів у Німеччині

  • Класифікація готелів у Китаї

  • Класифікація готелів у Африці

  • Класифікація підприємств готельного господарства в Україні

  • Типи підприємств готельного господарства. Закордонний досвід.

  • Hotel

  • Казино-готелі

  • Розділ 5. Особливості організації побудови структури підприємств готельного господарства

  • Основи організації функціонування підприємств готельного господарства

  • Порядок приймання гостя

  • Електронні замикаючі системи

  • Розділ 6. Організація приміщень на підприємствах готельного господарства

  • Блок приміщень житлової групи

  • Організація приміщень житлової групи готельного господарства

  • Організація нежитлових груп приміщень готельного господарства

  • Розділ 7. Теоретичні аспекти організації технології клінінгу

  • Сутність технологічних процесів і циклів

  • Нормативна хронологія нормативних операцій обслуговуючих циклів клінінгу

  • Основні технології клінінгу, які використовуються на міжнародному та національному рівнях

  • Класифікація послуг

  • Вимоги безпеки

  • Клінінгові технології національного рівня

  • Проблеми, шляхи та перспективи вдосконалення технологій клінінгу

  • Клінінгова кампанія "Основа" - український досвід в сфері прибирання

  • Постійне прибирання (прибирання за договором)

  • Розділ 8. Організація харчування і напоїв

  • Організація функціонування виробничих приміщень ресторанних підприємств

  • Організація функціонування приміщень для споживачів

  • Організаційна структура закладів ресторанного господарства

  • Особливості організації обслуговування в номерах готелю

  • Розділ 9. Культура обслуговування в готельному господарстві

  • Етикет і культура спілкування

  • Організація контролю якості обслуговування

  • Розділ 10. Організація безпеки підприємств готельного господарства

  • Система візуально-звукового оповіщення

  • Пожежна безпека, охорона праці і техніка безпеки в підприємствах готельного господарства

  • Проведення протипожежної профілактики

  • Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві готельного господарства

  • Виробнича санітарія і гігієна праці

  • Освітленість

  • Санітарний стан

  • Технологія забезпечення безпеки готелю

  • Використання комплексу технічних засобів безпеки у готелі

  • Економічна безпека готельно-ресторанного бізнесу

  • Класифікація та оцінка економічної безпеки готелів

  • Економічні підходи до підвищення рівня безпеки готелю

  • Розділ 11. Організація відпочинку, дозвілля і розваг

  • Готельні анімаційні послуги і програми

  • Програми для дозвілля

  • Спортивні види розваг

  • Матеріальна база для забезпечення роботи анімаційної служби готелів
  • Музей як дозвіллєвий центр

  • Список використаної літератури