• напрями діяльності: творче, рекреаційне, культурне, спортивне, декоративно-прикладне, туристичне.
Види діяльності, здійснювані під час дозвілля, можуть бути найрізноманітнішими: фізичні навантаження (прогулянки, спорт), аматорські заняття (збирання ягід, грибів, мисливство, риболовля), зацікавлення світом мистецтв(відвідування театрів, кіно, музеїв тощо), інтелектуальна діяльність, спілкування за інтересами на основі вибору, розваги (активні, пасивні), подорожі заради задоволення тощо.
Для того, щоб збільшити кількість клієнтів у готельному чи туристичному комплексі можна не тільки шляхом збільшення готельних номерів, покращення їх комфортності, а й шляхом створення умов для різноманітного високоякісного відпочинку, дозвілля і розваг.
Організація дозвілля і розваг передбачає залучення як місцевих жителів різних соціальних груп так і подорожуючих "приїжджих гостей" до участі у різноманітних мистецько-розважальних етнографічних культурно-історичних театралізованих заходах. Сюди можна віднести й анімаційне обслуговування під час руху "на круїзному теплоході, у поїзді, автобусі, літаку", а також під час перебування в тематичних парках, парках розваг, вакаційних зонах тощо.
Програма організації дозвілля і розваг готується зі врахуванням особливостей та індивідуальних потреб людини у певний проміжок часу, вільного часу. Людина - унікальне творіння природи, суспільства і самої себе. Потреби людини є рушійною силою розвитку як суспільства, так і самої людини. Заради потреби, власне, і здійснюється організація відпочинку, дозвілля і розваг. Людські потреби історично обумовлені, визначаються даним історичним типом суспільних відносин, соціальним середовищем, системою виховання людини, самовиховання тощо. Потреби людини є основою її інтересів. Вибір моделі і форми програми відпочинку, дозвілля і розваг значною мірою залежить від самої людини, від природно-кліматичної характеристики, місця організації тощо.
Організація процесу розваг будується за певними принципами:
• добровільний вибір розваг;
• попередня підготовленість до споживання розваг;
• необмежений перелік видів розваг; - зміна видів розваг;
• дотримання періодичності споживання розваг;
• комбінування розваг з іншими заняттями.
На характер організації відпочинку, дозвілля розваг впливають такі чинники, як менталітет процесу відновлення фізичних, духовних і нервово-психічних сил тощо (рис. 11.3).
Вільний час. Термін "вільний час" з'явився у XIX ст. і розглядався з класових позицій. Це обумовлено тим, що різні верстви населення професійні та вікові групи мають неоднакову кількість вільного часу.
Поняття "час" увійшло багато століть тому в побут народів, ним вимірюється практично будь-який процес, що відбувається в навколишньому світі. Людина не може жити в якому-небудь іншому часі, крім сьогодення. Вона завжди сучасник свого часу. Кожна мить для людини - єдине неповторне. Час за словами римського філософа Л.Сенски, єдиний річ, яку не можна повернути назад.
За визначеннями В.М. Піги та інших "сфера позаробочого часу містить у собі безцінний капітал - вільний час. В одних вільний час асоціюється просто з відпочинком, в інших - з аматорською працею, у третіх - з дружніми зустрічами і розвагами, в четвертих - з непрофесійною творчою діяльністю тощо". Серед науковців, які займаються вивченням вільного часу, немає єдності в його визначенні.
Варто розрізняти поняття "вільний час суспільства, і особливий вільний час".
Вільний час суспільства - це час, наданий кожним суспільством його членами для задоволення їхніх інтелектуальних і духовних потреб, фізичного розвитку.
Особливий вільний час - це час, що знаходиться в розпорядженні кожної людини.
Рис 11.3. Фактори, що обумовлюють вибір дозвілля
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 11. Організація відпочинку, дозвілля і розваг“ на сторінці 3. Приємного читання.
