Виходячи з описів археологів найперших об'єктів розміщення заїжджих дворів, караван - сараїв, будинків що приймали мандрівників, дорожніх інготелів можна зробити висновки:
1. Внутрішні приміщення за їх функціональним призначенням ділилися на житлові (кімнати для сну), суспільні (холи, вестибюлі, коридори), підсобні (склади для зберігання товарів, стайні), технічні (приміщення для підігріву води в басейнах, у яких мандруючі мили ноги, купалися).
Послуги об'єктів розміщення не обмежувалися вищезгаданим. Були також крамниці, у яких можна було придбати товари першої необхідності; кухні, у яких готувалася їжа для заїжджих; майстерні з ремонту одягу й взуття. Тобто основна послуга (надання ночівлі) доповнювалася певним переліком ряду інших послуг.
• 3. Міцні стіни й обмежена кількість входів дозволяли при необхідності витримати облогу, захиститися від грабіжників і розбійників, про що достеменно відомо з різних письмових джерел. Ці ж письмові джерела повідомляють про нормативні акти, прийняті правителями держав, що покладали відповідальність за безпечне перебування подорожуючих на об'єктах розміщення на їхніх власників.
• 4. Фрески, різні предмети декоративного оздоблення свідчать про залучення до оформлення інтер'єрів художників, садівників декорації.
• 5. Розташування об'єктів розміщення при дорозі, у населеному пункті, у місцях масового скупчення людей говорить про цілеспрямовану орієнтацію на обслуговування широкого контингенту клієнтів.
На Русі попередниками перших готелів були заїжджі двори. З'явилися вони в ХІІ-ХШ ст. і називалися (ямами).
З XV ст. у великих російський містах з'являються вітальні двори, що відрізняються від заїжджих тим, що, крім розміщення й харчування, тут були можливі здійснення комерційних операцій, тобто в них поєднувалися мебльовані кімнати, торговельні ряди, крамниці, склади.
Гостинний двір - давньоруська назва приміщень переважно для оптової торгівлі, що створювалися спочатку для іноземних або приїжджих купців - гостей. Зразками служили однорідні об'єкти, які були розміщені в Західній Європі.
Деякі відомості, що стосуються влаштування іноземних гостинних дворів у Новгороді, обов'язків купців, їхніх взаємин з новгородцями містяться в торговельних договорах, укладених між Новгородом і ганзейськими (торговельний і політичний союз північних німецьких міст, що здійснювали посередницьку торгівлю між Західною, Північною та Східною Європою) містами. Цікаві матеріали, що характеризують, побут й устрій німецьких купців у Новгороді, були отримані при розкопках Готського двору. На підставі письмових джерел вказується, що Готський й Німецький двори перебували на Торговельній стороні міста в безпосередній близькості від резиденції князя на Ярославському Дворищі.
Німецький двір розміщувався зі східної сторони Двору Ярослава, напроти Нікольського собору. Площа його повністю відповідає звичайним розмірам багатих новгородських боярських садиб. Приблизно такою була площа Шведського гостинного двору. Земельна ділянка в 2000 кв. м була стандартом, прийнятим у Новгороді для влаштування більших садиб, що обумовлювало в подальшому й розміри іноземних дворів. Приблизно таку територію займав і Готський двір.
Готський і Німецький двори засновуються в Новгороді на рубежі ХІ-ХИ ст., часто перебудовуються й тільки до 1192 року приймають завершену архітектурну форму.
Житлові приміщення гостинних дворів називалися клітями, у кожній розміщувалося не більше 8 купців. Приміщення, у якому розташовувались кліті, було двоповерховим. Кожна кліть мала місце для сну внизу й нагорі, тобто була двохярусною. Тут купці могли зберігати невелику кількість товару.
Церква, необхідна приналежність іноземного гостинного двору, крім своєї основної функції, призначалася також для зберігання більшості товарів та вважалися надійною, добре захищеною будівлею. Як правило, церкви будувалися двоповерховими.
На території дворів розташовувалися соляні комори, у яких зберігалася не тільки сіль, але й інші товари. Були й інші будівлі і споруди. Матеріалом для будівництва було дерево, однак окремі будівлі зводились із цегли.
Німецький та Готський гостинні двори були розраховані на проживання в них до 150 чоловік.
Кожна із сторін Шведського двору рівнялася 20 сажням, тобто 43 м 20 см. Територія, зайнята Шведським двором, становила 1866 кв. м. На цій площі розмішувалися житлові будівлі, комори для товарів, а також спеціальні покрівлі зі комірками, горищами. На дворі знаходилась пекарня, броварня, лазня, колодязь, льох, біля якого розміщувалася стайня зі стійлами, критий навіс для возів з товарами, а також невеликий яблуневий сад (21 дерево). Двір був оточений тином, і мав двоє воріт.
Аналогічне влаштування мали в Новгороді Датський та Англійський гостинні двори.
Поряд з гостинними дворами іноземних купців з XVI ст. в Новгороді виникають і гостинні двори російський купців з інших земель. Відомості про існування Псковського й Тверського дворів збереглися в літописах і крамничних книгах кінця XVI ст., а також у деяких актових матеріалах.
Заїжджі двори були тим будинком, де зустрічалися місцеві жителі й проїзні мандрівники, там обговорювалися події й відбувався обмін думками, укладалися торговельні угоди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація готельного господарства» автора Головко О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 3. Будівництво, архітектура та інтер'єр готельного господарства“ на сторінці 2. Приємного читання.
