Процес передачі інформації – це комплекс алгоритмічних процедур, а також програмних і апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між абонентами, із задоволенням конкретних вимог щодо вірності, швидкості, економічності та безпеки цього обміну. Обмін інформацією в АСК підприємства забезпечується через локальну мережу з певними внутрішніми та зовнішніми зв'язками та закономірностями їх функціонування (стандартами). Локальна мережа (ЛМ) – комп'ютерна мережа у межах певної будівлі або території для обмеженого кола користувачів. Це визначення не є однозначним, тому що є мережі, які забезпечують зв'язок на декілька десятків кілометрів, разом з тим комп'ютери, що зв'язані кабелями певного інтерфейсу або інфрачервоним каналом, не належать до локальних мереж. ЛМ складається з певної кількості абонентів (вузлів, станцій), які беруть активну участь в інформаційному обміні, абоненти мережі, такі як сервер, робочі станції, файлові сервери. Сервером називають вузол мережі, що надає свої ресурси іншим абонентам, але сам не використовує їх ресурси, він обслуговує мережу. Повноцінними абонентами мережі можуть бути не лише комп'ютери, але й інші пристрої, такі як колективні принтери, сканери, плотери.
При поєднанні локальних мереж з однаковою операційною системою використовують маршрутизатор. Для обміну даними між ЛМ з різними ОС необхідні шлюзи. Мережі можуть бути однорангові або з виділеним сервером. Для приєднання комп'ютера до мережі потрібен мережний адаптер, який забезпечує зв'язок між фізичним кабелем мережі та операційною системою комп'ютера. Для реалізації зв'язку між комп'ютером і мережею використовують певні правила, які називають протоколом [8. 29]. Протокол визначає алгоритм передачі повідомлень, фізичний рівень сигналів, їх послідовність, склад службової інформації в повідомленнях.
Комп'ютерні мережі вирізняються своєю архітектурою, під якою розуміють складові та функціональні відмінності апаратно-програмної будови [25]. Складовими елементами мережної архітектури є:
• обчислювальна система, яка характеризується типами застосовуваних процесорних елементів і вузлів для виконання різних етапів обробки даних, пропускною здатністю обчислювальних блоків, часом реакції на вхідні дані, типами, розміром і організацією пристроїв пам'яті, застосованим програмним забезпеченням, моделлю обробки даних, алгоритмами обробки;
• комунікації, що характеризуються особливостями потоків даних у системі, протоколами обміну даними, пропускною здатністю передачі даних та часом реакції, використовуваними шинами, інтерфейсами всередині системи, зовнішніми інтерфейсами, фізичним середовищем передачі інформації – магістраллю. Магістраль – одна із важливих та вартісних частин локальної мережі, оскільки через неї проходить значна частина трафіка (обсягів інформації, що передається у межах мережі) мережі. Параметри магістралі впливають на всі складові технічного забезпечення;
• додаткові компоненти, які містять у собі характеристики програмного забезпечення, параметри конструктивів системи.
Відмінними ознаками ЛМ є:
• висока швидкість передачі інформації та висока пропускна здатність мережі;
• високоякісні канали зв'язку;
• ефективний, швидкодіючий механізм керування обміном через мережу;
• визначена кількість комп'ютерів у мережі.
Визначальне значення для організації передачі інформації у ЛМ має лінія зв'язку – фізичне середовище між передавальними і приймальними пристроями, за якою здійснюється передача сигналів. Це можуть бути електропроводи, коаксіальні кабелі, НВЧ-хвилеводи, відкриті або закриті оптичні, електромагнітні, акустичні середовища і т.д. Сукупність приймально- передавальних пристроїв та лінії зв'язку утворюють канали зв'язку. Це означає, що з використанням однієї лінії зв'язку може бути утворено безліч каналів зв'язку.
Для забезпечення віддаленого доступу в локальних мережах використовують кабельні лінії та радіоканали. Щодо надійності передачі, вартості, обсягу мережного трафіка магістралі у мережі можуть використовуватись:
• невита пара – сигнал передається по наявних лініях зв'язку, наприклад, телефонного. Це найдешевший варіант, проте незахищений від електромагнітного впливу і може прослуховуватись на відстані у декілька сантиметрів без прямого контакту;
• вита пара – два перевитих мідних ізольованих провідники, у яких присутня незначна захищеність від електромагнітного впливу. Сигнал зовні слабший, але також легко прослуховується, тому така магістраль використовується там, де немає значних електромагнітних випромінювань і характер інформації не вимагає високої конфіденційності;
• коаксіальний кабель – де центральна мідна жила ізольована і заекранована і лише "просушування" плетеної оболонки екрана дозволяє увійти в контакт для прослуховування. Така магістраль значно дорожча, проте повністю захищена від промислових електромагнітних впливів і може використовуватись у промислових будівлях;
• оптичний кабель – складається із багатьох скловолоконних жил, по яких інформація передається у вигляді оптичного сигналу. По оптокабелю може одночасно передаватись значний обсяг інформації, яка зовсім нечутлива до електромагнітних впливів. Для передачі інформації від оптокабеля до комп'ютера необхідне перетворення оптичного сигналу на електричний, що значно підвищує вартість такої мережі. Для прослуховування передачі через
оптокабель необхідне спеціальне складне обладнання і підключення вимагає роз'єднання кабелю, що можна контролювати. Такі магістралі в локальних мережах використовують за необхідності передачі великого трафіка та надійного захисту інформації.
Безпровідні канали зв'язку – радіозв'язок (у тому числі Bluetooth), інфрачервоний оптичний – не дають захисту від прослуховування, тому для конфіденційної інформації використовують захист її шифруванням. Тільки радіозв'язок дозволяє передавати інформацію через безпровідні канали на значні відстані.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мережна архітектура АСК“ на сторінці 1. Приємного читання.
