Також існують режими обміну даними, які вибираються залежно від конкретних умов. Режим "Ведучий – ведений (підпорядкований)". При такому режимі один із вузлів ЦПМ є ведучим, який послідовно опитує всі підпорядковані вузли. Залежно від змісту команди підпорядкований вузол або виконує подану команду, або передає (повертає) поточні дані до підключеного кінцевого пристрою. Так працюють більшість мереж PROFDBUS.
Режим "Клієнт-сервер". Такий режим подібний до попереднього, є сервер і декілька клієнтів, але разом з тим функції клієнта і сервера можуть розміщуватись на одному вузлі, як, наприклад, реалізовано у мережі Foundation Fieldbus.
Режим "Підписка". У такому режимі вузол, якому регулярно потрібна будь-яка інформація, "підписується" на її отримування з іншого вузла і отримує її регулярні розсипки без додаткових запитів. При такому режимі можливе циклічне розсиллання через деякий проміжок часу або тільки при зміні інформації. Такий режим також реалізовано у мережі CAN і Foundation Fieldbus [29].
Передача даних по магістралі регламентується певними правилами – мережними протоколами. Протоколи визначають формат, спосіб синхронізації, порядок передачі, методи обробки помилок та ін. Передача інформації між комп'ютерами розбивається на декілька кроків, де кожний крок виконується за певними правилами за допомогою спеціальних пристроїв – концентраторів. Інтенсивність потоків даних у різних сегментах мережі різна, тому оптимальним є вибір швидкості при передачі залежно від інтенсивності потоку. Узгодження швидкостей роботи каналів між сегментами мережі забезпечують комутатори або маршрутизатори, що обробляють трафік із буферизацією пакетів.
При виборі стандарту для побудови просторово-розподіленої мережі систем замовник повинен проаналізувати та сформувати технічні вимоги до мережі з урахуванням таких параметрів:
• просторові розміри мережі та відстань передачі інформації;
• раціональна топологія мережі та довжина повідомлень;
• забезпечення гарантованого часу терміну доставки повідомлення;
• достовірність і надійність передачі інформації;
• простота використання та можливості щодо нарощування мережі стандартизованими рішеннями та уніфікованим обладнанням;
• наявність у вибраному стандарті передачі якомога можливо більшої кількості рівнів із прийнятої моделі відкритих мереж;
• просте (дешеве) фізичне середовище передачі, спосіб живлення компонентів та оптимальне співвідношення можливості/ціна;
• засоби захисту інформації.
ЛМ має і низку суттєвих недоліків, на які слід звертати увагу. Перш за все це значні матеріальні затрати на мережне устаткування, прокладання магістральних кабелів. Також необхідна робота кваліфікованого фахівця (адміністратора мережі), що буде займатись контролем роботи мережі, її модернізацією, керуванням доступом до ресурсів, захистом інформації, усуненням несправностей. Мережа обмежує можливості переміщення комп'ютерів, що пов'язано із прокладкою кабелів. ЛМ також являє собою середовище для поширення комп'ютерних вірусів, тому захисту потрібно приділяти якомога більше уваги.
Глобальні мережі
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мережна архітектура АСК“ на сторінці 3. Приємного читання.
