Програми диспетчерування

Інформаційні технології на автомобільному транспорті

Статистичні дані роботи автомобілів на міжобласних і міжнародних перевезеннях дають такий розподіл часу використання автомобілів:

• простої без завантаження та холості пробі™ на подачу під завантаження склали 23 % робочого часу;

• затримки у рейсах – 9 %;

• невиробничі втрати часу – 4%;

• ремонт автомобілів – 16 %.

Таким чином, безкорисне існування рухомого складу досягає 52 % часу, а за винятком ремонтів, отримуємо, що практично 36 % часу транспорт не приносить прибутків. Підвищити ефективність використання автотранспорту допомагають сучасні програмно-апаратні комплекси диспетчерування, що можуть працювати як окремо, так і у структурі АСК підприємства. їх поділяють на післярейсове (off-line) диспетчерування та диспетчерування у реальному часі (on-line).

Післярейсове off-line диспетчерування базується на використанні певних типів записуючих приладів, у яких відображаються такі основні параметри руху, як швидкість автомобіля, час у русі та зупинки тощо. Оскільки основний параметр запису – швидкість, то і пристрої отримали назву тахографів – тих, що пишуть швидкість. Використання тахографів давно є обов'язковим при виконанні міжнародних перевезень у більшості країн.

Аналоговий тахограф зовні схожий на спідометр, він реєструє дані на персональному діаграмному диску водія – тахокарті, що вставляється під передню кришку тахографа. Принцип роботи будь-якого тахографа базується на обробці електричних імпульсів від датчика швидкості на коробці передач і фіксації часу, проведеного транспортним засобом у русі. Таким чином, під час руху на тахограмі записується швидкість руху, час роботи двигуна. Тахокарта встановлюються щоденно на добу руху. У центрі круга діаграмного диска (тахокарти) водієм записуються вручну звітні дані: прізвище й ініціали водія, географічні назви пунктів, де була вставлена тахокарта і де була вийнята з тахографа, дати цих подій, державний номер автомобіля, значення одометра на початку і у кінці робочого дня, пробіг за добу. Зібрані за рейс тахограми дозволяють диспетчеру при поверненні автомобіля з рейсу переглянути виконання водієм графіка руху та відпочинку.

Більш зручні та інформативні електромеханічні та електронні цифрові тахографи, у яких запис ведеться в електронну пам'ять, що має достатній обсяг на весь багатоденний маршрут [2]. Пристрої мають дисплей, інтерфейси електричного та оптичного каналів передачі даних, забезпечують діагностику роботи тахографа, сигналізацію при перевищенні заданої швидкості або відсутності ведення запису. На дисплей виводиться індикація щодо швидкості руху, дата, час, загальний і добовий пробіг, режим роботи водіїв, контроль роботи тахографа.

Принципова відмінність цифрового тахографа від електронного – це наявність незалежної пам'яті, здатної зберігати інформацію протягом року, та дуже серйозний захист від несанкціонованого доступу до даних, записаних у пам'ять. Як засоби запису та зберігання інформації використовується два типи носіїв: електронна картка водія та цифрова пам'ять самого тахографа. Електронних карток існує чотири типи: картка водія, картка підприємства, картка майстерні (тахосервіс), картка контролера. Цифровий тахограф фіксує та зберігає такі параметри: пробіг (з точністю до І км), швидкість (щосекундна швидкість за останні 24 години), перевищення максимально допустимої швидкості (якщо порушення тривало більше хвилини), час праці та відпочинку (аналогічно функції аналогового тахографа), відключення живлення, дефекти у роботі тахографа і карток водіїв, номер карток водіїв (час їх установки і витягнення з тахографа), дату і час керування транспортним засобом без картки або з несправною карткою, дані про місце початку і закінчення робочого дня, час і дату останньої періодичної перевірки тахографа, номер картки майстерні, де проводилася перевірка, номер картки контролера, який здійснював контроль, час і вид контролю.

Крім контролю виконання графіка роботи на маршруті, для диспетчера є важливою інформація і щодо дотримання маршруту руху. Завдяки наявності вбудованого у тахограф навігаційного модуля ГЛОНАСС/GPS є можливість переглянути рух транспортного засобу на маршруті по електронній карті.

Додаткові комунікаційні функції дає використання як тахографа бортового контролера із функцією WiFi. Це компактний електронний самописець, що реєструє всі переміщення транспортного засобу шляхом запису часу і маршруту у вигляді точок з географічними координатами, отриманих від супутників глобальної навігаційної системи GPS (NAVSTAR). Накопичені дані через мережу Wi-Fi за допомогою точки доступу передаються на локальний комп'ютер, ноутбук або виділений сервер, з якого вони можуть бути отримані через мережу Інтернет для подальшого аналізу та обробки диспетчерською програмою. Таким чином, диспетчер матимете актуальні дані набагато частіше, ніж при використанні звичайних off-line – систем, не маючи їх тільки у дорозі між точками доступу. При цьому вимагається тільки встановити точку доступу Wi-Fi у необхідному місці та не піклуватися про необхідність наявності у цих місцях персоналу, що стежить за зчитуванням даних.

Оперативне on-line диспетчерування транспорту – це система супутникового моніторингу і контролю рухомих об'єктів у реальному часі засобами GPS (Global Positioning System – глобальні системи позиціювання). Система побудована на базі новітніх систем супутникової навігації, устаткування і технологій зв'язку, обчислювальної техніки і цифрових карт [7].

Система GPS, також відома як NAVSTAR (NAVigation System using Timing And Ranging), базується на супутниках, що рухаються навколо Землі по орбітальних траєкторіях. 24 супутники забезпечують 100 % роботоздатність системи у будь-якій точці земної кулі, але не завищи можуть забезпечити впевнений прийом і достатньо точний розрахунок позиції [3]. Тому, для збільшення точності позиції та резерву на випадок збоїв, загальне число супутників на орбіті підтримується у більшій кількості. Максимальне можливе число одночасно працюючих супутників у системі NAVSTAR обмежене 32-а.

Щоб визначити координати, GPS-приймачу необхідно "засікти" як мінімум три супутники. Подібний метод визначення координат називають "двовимірною фіксацією", при цьому на моніторі приймача будемо бачити довготу й широту положення приймача. Метод виміру відстані від супутника до антени приймача оснований на визначеності швидкості поширення радіохвиль. Найточніші значення можна отримати, коли ведеться прийом сигналів на відкритій місцевості не менш ніж з чотирьох супутників, рівномірно розташованих по всьому небозводу, при цьому пристрій має бути нерухомий відносно землі. Якщо у діапазоні роботи навігатора з'являться більш чотирьох супутників, то інформації для визначення місцеположення стає більше. Якщо приймач має можливість вибрати з великої кількості сигналів кращі, це позитивно позначиться на якості визначення координат. Якщо ж вибору немає, то точність роботи буде низькою.

З кожного супутника постійно передається закодований сигнал мітки часу для узгодження всіх приймачів і визначення відстані від супутника до приймача. У свою чергу кожен супутник отримує сигнали щодо його координат від наземних станцій спостереження. Бортове обладнання транспортних засобів включає навігаційний обчислювач, радіостанцію У ЮС – діапазону або сотовий телефон.

Навігаційні системи поділяють на навігаційні системи водія та диспетчерські. Навігаційні системи водія призначені для надання водієві інформації про його місцезнаходження на панель приладів або прямо на вітрове скло, для прокладання маршруту на карті міста, контролю графіка руху. За типом виконання такі системи можуть бути:

• картографічні, які показують трасу маршруту та місцезнаходження на карті – дисплеї;

• маршрутні, що вказують водію напрямок руху, залежно від його місцезнаходження (звукові повідомлення).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційні технології на автомобільному транспорті» автора Кір'янов О.Ф. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Програми диспетчерування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ОСНОВИ ТРАНСПОРТНОЇ ЛОГІСТИКИ

  • Інформаційне забезпечення транспортної логістики

  • Елементи теорії інформації

  • Інформаційні потоки логістики

  • ОРГАНІЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  • Системи керування базами даних

  • Архітектура програмного забезпечення АСК

  • Об'єктно-орієнтовані СКБД

  • Напрями впровадження IT на транспорті

  • АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

  • Структура АСК АТП

  • Мережна архітектура АСК

  • Глобальні мережі

  • Організаційно-правове забезпечення АСК

  • ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ АТП

  • Програмне забезпечення АСК автотранспортних підприємств

  • Інтегровані програми для АТП

  • Програми диспетчерування
  • Програми для дистриб'юторської діяльності

  • ЗАСОБИ МОНІТОРИНГУ НА ТРАНСПОРТІ

  • Датчики бортового моніторингу

  • Дискретні датчики.

  • Аналогові датчики

  • Мікропроцесорні системи автомобіля

  • СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ АВТОМОБІЛЯ

  • Системи круїз-контролю

  • Системи запобігання зіткненню

  • Системи контролю перетинання розмітки та бокової зони.

  • Системи керування фарами

  • Системи відслідковування стану водія.

  • Системи пасивної безпеки автомобіля

  • Охоронні системи

  • Протиугінні системи

  • Сервісні системи

  • Системи розпізнавання людських облич

  • ЕЛЕКТРОННА ЛОГІСТИКА

  • Стандарти на штрихове кодування

  • Стандарти глобальної синхронізації та передачі даних

  • Радіочастотне кодування

  • Стандарти RFID

  • СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

  • Детектори транспорту

  • Автоматизовані системи керування дорожнім рухом

  • Дорожні контролери

  • ВИСНОВКИ