Розділ «Бгаґавад-ґіта Божественна пісня»

24. Жертовником, жертвою, полум’ям жертви є брагмо,

Куди не прямуєм, із ним ми з’єднатися прагнем.

25. Богам офірують пожертву одвіку йоґини,

І в полум’ї жертви офіра ніколи не гине.

26. Той власні чуття свої кинув у пломінь покути

І палить бажання, і пристрасті хоче забути,

27. А той свою силу життєву приносить у жертву,

Живу свою кров оберта добровільно у мертву,

28. Майно, навіть подвиги — бачачи в цьому загрозу —

У полум’ї палить нещадно, лишаючи розум.

29. Той вдихові видих, а той видиханню вдихання

Приносить в офіру, гартуючи дух ненастанно,

30. Той їжу обмежує й так, очищаючись, гасне,

У жертву життю віддає він життя своє власне.

31. Той брагмо досягне, хто жертви скуштує амріту,

Не жертвуєш сам — не зазнаєш блаженного світу.

32. Як бачиш, всілякі є жертви, призначені Богу,

Від діла виводять вони на спасіння дорогу.

33. Хто жертвує розумом, ліпше, ніж жертвує річчю,

Бо розум панує над тілом, як день понад ніччю.