Розділ «Кафизма чотирнадцята»

Прийдіть, поклонімось Цареві нашому Богу (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Христа, Царя нашого Бога (поклін).

Прийдіть, поклонімось і припадімо до Самого Христа, Царя і Бога нашого (поклін).

Псалом 101

1 Молитва вбогого, коли він у журбі та виливає перед Богом благання своє.

2 Господи! Почуй молитву мою, і плач мій до Тебе нехай дійде.

3 Не відвертай лиця Твого від мене в день, коли я в журбі, прихили вухо Твоє в той день, коли призову Тебе: скоро почуй мене.

4 Бо щезають, наче дим, дні мої, і кості мої, мов сухарі, висохли.

5 Я підкошений, наче трава, і висохло серце моє, бо я вже забув їсти хліб мій.

6 Від тяжкого зітхання мого присохли кістки мої до тіла мого.

7 Я став подібний до неяситі в пустелі, став, як та сова на руїнах.

8 Не сплю і став наче самотній птах на даху.

9 Кожного дня зневажають мене вороги мої, і ті, що нахваляються на мене, проклинають мене.

10 Я вже попіл їм, наче хліб, і пиття моє змішую з сльозами.

11 Від гніву Твого та обурення Твого, бо Ти підняв та й кинув мене.

12 Дні мої, як тінь, зникають, і я висох, як та трава.

13 Ти ж, Господи, перебуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з роду в рід.

14 Ти встанеш і змилосердишся над Сіоном, бо вже час помилувати його, бо вже прийшов призначений час.

15 Бо раби Твої полюбили й каміння його, і жаль їм руїн його.