Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології

Патопсихологія


Світова історія розвитку поглядів на патологію та її лікування


Кожного року 30 % дорослого населення і 20 % дітей та підлітків США (за даними Р. Комера) страждають на серйозні психічні порушення і потребують лікування. Більшість людей мають труднощі в різних аспектах життя і час від часу відчувають сильний стрес, напруження, депресію та інші форми психологічного дискомфорту. У кожному суспільстві як у минулому, так і зараз були і мають місце прояви психічної патології. За Р. Коммером, погляди на її причини та методи лікування були неоднаковими.

Погляд первісних людей на патологію та її лікування

Археологи, вивчаючи залишки древніх людей, їх культуру, зробили висновок, що, можливо, в цих суспільствах патологічна поведінка розглядалась як результат впливу злих духів. Щоб вилікувати людину, треба змусити злих духів залишити тіло.

Можливо, що цей погляд існував ще в кам'яному віці, пів-мільйону років тому. На деяких черепах, знайдених у Європі та Південній Африці, можна побачити сліди операції, що називається трепанацією - у черепі хворого кам'яним інструментом (трепаном) вирізався круглий отвір.

У більш пізніх суспільствах патологічна поведінка теж пояснювалась одержимістю демонами (єгипетські, китайські, єврейські джерела). Патологію лікували вигнанням "бісів" (екзорцизм). Шаман чи жрець читали молитви, вмовляли духів зла, сварили їх, проводили магічні дії, давали людині, одержимій злими духами, пити гіркі рідини. Якщо це не допомагало - людину бичували чи не давали їй їсти.

Погляди на патологію та її лікування в античні часи

Найдавнішими джерелами медичних знань, що дійшли до нас (1700 років до н.е.), вважають єгипетські папіруси. Німецький вчений Д. Габерс серед папірусів знайшов декілька рецептів для лікування нервових порушень.

У час процвітання грецької і римської цивілізацій, приблизно з 500 р. до н.е., філософи і лікарі почали пропонувати різні пояснення патологічної поведінки.

Грецький лікар Алкмеон Кротонський (500 р. до н.е.) першим зрозумів, що мозок є органом психічної діяльності. Він відкрив зорові нерви і висловив припущення, що й інші відчуття відіграють важливу роль у психічній діяльності.

Знаменитий старогрецький лікар Гіппократ (460-377 рр. до н.е.) висловив припущення, що причиною психічних розладів є захворювання мозку, а це зумовлене дисгармонією чотирьох рідин: надлишок жовтої жовчі викликає безумну радість, надлишок чорної жовчі - джерело постійної печалі. Він залишив приблизні описи меланхолійних і маніакальних станів, недоумкуватості, імбецильності. На душевнохворих Гіппократ поширював усі відомі на той час принципи лікування.

У Стародавньому Римі також існував науковий підхід до лікування психічно хворих. У працях римських лікарів знаходимо навіть класифікації психічних хвороб. Цельс (І-ІІ ст. н.е.) ділив усі психічні захворювання на три групи: гострі гарячкові, хронічні безгарячкові, галюцинаторномаячні. Він пропонував методи лікування, в тому числі й психотерапію.

У цей самий час римський лікар Аретей Каппадокійський описав маніакальну та депресивну фазу психозу. Римський лікар Клавдій Гален дав анатомічний опис центральної нервової системи. Римський лікар Целій Авреліан (V ст. н.е.) був першим, хто вважав, що причиною психічних хвороб можуть бути соматичні захворювання.

Античні лікарі лікували психічні відхилення, поєднуючи медичні і психологічні засоби. Перш ніж пустити хворому кров чи обмежити свободу його пересування, багато грецьких лікарів спочатку виписували хворому теплу і дружню підтримку, музику, масаж, фізичні вправи і ванни.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Патопсихологія» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП ДО ПАТОПСИХОЛОГІЇ

  • Зв'язок патопсихології з іншими галузями наукового знання та практики

  • Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології
  • Європа в середні віки: демонологія повертається

  • ІІІ-ХІХ ст.: моральне лікування

  • Історія розвитку поглядів на патологію та її лікування в Україні та Росії. Становлення вітчизняної патопсихології

  • Важкі психічні порушення та їх лікування

  • ВИДИ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ

  • Розлади уваги

  • Розлади мислення

  • Розлади інтелекту

  • Порушення мовлення

  • Порушення емоційної сфери

  • Порушення волі

  • Тема 4. Розлади свідомості

  • Тема 5. Розлади особистості

  • Тема 6. Патопсихологічний розвиток як фактор девіантної поведінки

  • Типи девіантної поведінки

  • Причини формування девіантної поведінки

  • ВІКОВА ПАТОПСИХОЛОГІЯ

  • Психічні особливості та психічні порушення у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

  • Типові психологічні порушення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

  • Тема 8. Порушення психічного розвитку в підлітковому віці, ранній юності. Психічні розлади в осіб зрілого та похилого віку

  • Психологія ранньої юності

  • ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПРИ РОЗЛАДАХ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ1

  • Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу

  • Тема 10. Методи дослідження порушень психічних процесів, станів та особистісного розвитку дітей

  • Патопсихологічне обстеження дітей дошкільного віку

  • Дослідження психічних процесів дітей шкільного віку

  • Тема 11. Сучасні методи психологічної корекції та консультування

  • Види психокоригувальної допомоги при порушеннях розвитку

  • Тема 12. Зміна соціальної ситуації розвитку дитини як один із методів психологічної корекції

  • Оптимізація соціальної ситуації розвитку дитини шляхом диференціювання навчання

  • Рання професійна орієнтація як пошук сфери самоствердження підлітка

  • Тема 13. Спеціальні школи для дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку та поведінці

  • Відкриті спеціальні навчальні заклади для дітей із відхиленнями в розвитку

  • Закриті спеціальні навчальні заклади для неповнолітніх із відхиленнями у поведінці

  • Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці

  • Список використаної та рекомендованої літератури