• якщо дитина з нормальним станом зору та інтелекту не може зрозуміти зв'язків і співвідношення між деталями малюнка, збагнути його зміст;
• якщо дитина 4-7 років, добре розуміючи звернену до неї мову, не може говорити (при зовнішньо нормальній будові мовного апарату) і спілкується за допомогою жестів або нечленороздільних звуків (моторна алалія).
Причини порушення психічного розвитку:
• органічні ураження головного мозку на ранніх етапах онтогенезу;
• загальні неспецифічні розлади мозкової діяльності, що відображають дискоординацію кірково-підкіркових функціональних відношень:
– а) розлади загальної нейродинаміки (виявляються у підвищеній виснажуваності, порушенні темпу і рухливості психічних процесів, порушенні працездатності і т.д.);
– б) порушення довільності та цілеспрямованості пізнавальної діяльності (відсутність чи нестійкість пізнавальних мотивів, нестійкість довільної уваги та контролю, труднощі планування заданої психічної операції).
І. Марковська розробила нейропсихологічну методику, призначену для дослідження порушень психічного розвитку дітей, починаючи з 7 років.
На підставі результатів за цією методикою можна скласти індивідуальний "профіль" нейропсихологічних характеристик дитини:
• інтенсивність (тяжкість) та екстенсивність (поширеність) порушень психічних функцій;
• визначення провідного фактора, який перешкоджає виконанню завдань, а отже і засвоєнню шкільних навичок.
Наприклад, якщо дитина з усіх завдань отримує оцінки "4" - "3", то провідним фактором є порушення нейродинаміки (тобто виснажуваність, знижена працездатність, порушення темпу й рухливості нервових процесів); якщо більшість завдань дитина виконує на "4" - "5", а тільки з деяких (навіть з одного) має "2", то це свідчить про наявність порушення функцій кори головного мозку; якщо з усіх завдань дитина отримує не більше "3" балів, то це свідчить про серйозне порушення вищих форм регуляції (програмування цілісних дій та контроль за їх виконанням).
Загальна характеристика методів дослідження відхилень в особистісному розвитку дітей
За Н. Ю. Максимовою, К. Л. Мілютіною, В. М. Піскун, вивчаючи особистісний розвиток дитини, якій властиві відхилення в поведінці, психолог стикається з низкою проблем:
• 1) немає такого методу, який може цілком розкрити справжню сутність людини; тому, використовуючи ту чи іншу методику, психолог отримує відомості про часткові особистісні прояви, на основі яких складає цілісне уявлення про особистість;
• 2) якщо поведінка дитини відхиляється від суспільно схвалюваних норм, це може бути пов'язане з порушеннями в розвитку психіки, зумовленими як біологічними, так і соціальними факторами;
• 3) зважаючи на те, що процес становлення особистості дітей спрямовується дорослими, необхідно проводити дослідження особистості дитини у загальному контексті соціальної ситуації її розвитку.
У зв'язку з цим вибір методів дослідження в особистісному розвитку дитини складніший, ніж аналогічне завдання в роботі з дорослим пацієнтом.
Умовно методи дослідження особистості можна розподілити на дві групи:
• а) методи інтегральної оцінки особистості дитини у контексті соціальної ситуації її розвитку:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Патопсихологія» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження психічних процесів дітей шкільного віку“ на сторінці 2. Приємного читання.
