Тема 4. Розлади свідомості

Патопсихологія

а) приглушений стан свідомості.

Трапляється при гострих порушеннях ЦНС, інфекційних захворюваннях, отруєннях, черепно-мозкових травмах. Характеризується різким підвищенням порогу для всіх зовнішніх подразників, утрудненням утворення асоціацій. Хворі відповідають на запитання ніби "спросоння", складний зміст запитання не осмислюється. Відзначається сповільненість у рухах, мовчазність, байдужість до оточуючого. Вираз обличчя у хворих байдужий. Дуже легко настає дрімота. Орієнтування в оточуючому неповне чи відсутнє. Триває від кількох хвилин до кількох днів (при травмах, інфекціях, отруєннях); при пухлинах мозку може тривати значно довше.

Легкий ступінь оглушення має назву обнубіляцїї свідомості; стан, при якому можливі лише відповіді тільки на сильні больові, звукові, світлові подразники у вигляді малодиференційованих реакцій - повертання голови, рухи кінцівок - сопор; стан, при якому втрачаються функції усіх аналізаторів і відсутні будь-які реакції на зовнішні подразники, не викликаються неврологічні рефлекси, - кома.

б) деліріозне затьмарення свідомості.

Різко відрізняється від приглушеного стану свідомості. Орієнтування в оточуючому теж порушене, однак воно полягає не в послабленні, а в напливах яскравих уявлень, уривків спогадів, що безперервно виникають. Виникає не просто дезорієнтація, а хибна орієнтація в часі і просторі.

На фоні деліріозного стану свідомості виникають деколи перехідні, деколи більш стійкі ілюзії і галюцинації, ідеї маячення. На відміну від хворих, які перебувають у приглушеному стані свідомості, хворі у делірії говіркі.

При наростанні делірію обмани відчуттів стають сценоподібними: міміка нагадує глядача, який слідкує за сценою. Вираз обличчя стає то тривожним, то радісним, міміка виражає то страх, то допитливість. Нерідко в стані делірію хворі стають збудженими. Як правило, вночі деліріозний стан підсилюється. Спостерігається в основному у хворих з органічними ураженнями головного мозку після травм, інфекцій.

Тривалість делірію - від кількох годин до 3-5 діб. Усе, що хворий переживає у стані делірію, досить добре зберігається у його пам'яті. Художники, які перенесли делірій, після нього добре відтворюють галюцинації в малюнках.

в) онейроїдний (сновидний) стан свідомості.

Характеризується дивовижною сумішшю відображення реального світу і фантастичних яскравих уявлень, які рясно виринають у свідомості. Хворі здійснюють міжпланетні подорожі, "виявляються серед жителів Марсу"; часто трапляється фантастика з характером величезності: хворі присутні "при загибелі міста", бачать, "як руйнуються будівлі", "провалюється метро", "розколюється земна куля, розпадається і носиться кусками в космічному просторі".

Іноді хворий може зупинити фантазування, але непомітно для нього у свідомості знову починають виникати такого роду фантазії, у яких спливає, по-новому формуючись, весь попередній досвід, усе, що він бачив, чув, читав.

Одночасно хворий може стверджувати, що він перебуває у психіатричній лікарні, що з ним розмовляє лікар. Виявляється співіснування реального і фантастичного.

Онейроїдна свідомість характеризується глибоким розладом самосвідомості. Хворі виявляються не лише дезорієнтованими, у них також відзначається фантастична інтерпретація оточуючого.

Якщо при делірії відбувається відтворення деяких елементів, окремих фрагментів реальних подій, то при онейроїді хворі нічого не пам'ятають з того, що відбулось у реальній ситуації, вони згадують іноді лише зміст своїх маячень.

Буває при інфекційних захворюваннях, травмах голови, напа-доподібній шизофренії.

г) сутінковий стан свідомості.

Суть проявляється в образному порівнянні із сутінками, коли коло об'єктів сприйняття обмежене, саме сприйняття нечітке, викривлене, уривчасте. Внаслідок цього виникає обмеженість та неповнота інформації, що надходить до мозку, зниження об'єму асоціацій, їх викривлення. Порушується властиве нормальному мисленню опосередковування ситуації, блокується співвідносність теперішнього з минулим досвідом: усе знайоме сприймається як уперше, побачене уявляється незнайомим. Поведінка втрачає цілеспрямованість.

Під час сутінкового стану свідомості хворі зберігають можливість виконання автоматичних звичних дій (наприклад, якщо в поле зору такого хворого потрапляє ніж, то хворий починає здійснювати звичну з ним дію - різати, незалежно від того, перед ним хліб, папір чи людська рука).

Часто сутінковий стан свідомості супроводжується галюцинаціями, ідеями маячення. Під впливом маячення і напруженого афекту хворі можуть здійснювати небезпечні вчинки.

Сутінковий стан свідомості, який протікає без маячення, галюцинацій, зміни емоцій, має назву "амбулаторного автоматизму" (мимовільне блукання). Хворі, які страждають цим розладом, вийшовши з дому з певною метою, можуть раптом незрозумілим для себе чином опинитися в іншому кінці міста. Під час цієї несвідомої мандрівки вони механічно переходять вулиці, їдуть у транспорті і створюють враження заглиблених у свої думки людей.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Патопсихологія» автора Шуст Р.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 4. Розлади свідомості“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП ДО ПАТОПСИХОЛОГІЇ

  • Зв'язок патопсихології з іншими галузями наукового знання та практики

  • Тема 2. Історія розвитку поглядів на психічну патологію та її лікування. Історія розвитку патопсихології

  • Європа в середні віки: демонологія повертається

  • ІІІ-ХІХ ст.: моральне лікування

  • Історія розвитку поглядів на патологію та її лікування в Україні та Росії. Становлення вітчизняної патопсихології

  • Важкі психічні порушення та їх лікування

  • ВИДИ РОЗЛАДІВ ПСИХІКИ

  • Розлади уваги

  • Розлади мислення

  • Розлади інтелекту

  • Порушення мовлення

  • Порушення емоційної сфери

  • Порушення волі

  • Тема 4. Розлади свідомості
  • Тема 5. Розлади особистості

  • Тема 6. Патопсихологічний розвиток як фактор девіантної поведінки

  • Типи девіантної поведінки

  • Причини формування девіантної поведінки

  • ВІКОВА ПАТОПСИХОЛОГІЯ

  • Психічні особливості та психічні порушення у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку

  • Типові психологічні порушення дітей дошкільного та молодшого шкільного віку

  • Тема 8. Порушення психічного розвитку в підлітковому віці, ранній юності. Психічні розлади в осіб зрілого та похилого віку

  • Психологія ранньої юності

  • ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПРИ РОЗЛАДАХ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ1

  • Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу

  • Тема 10. Методи дослідження порушень психічних процесів, станів та особистісного розвитку дітей

  • Патопсихологічне обстеження дітей дошкільного віку

  • Дослідження психічних процесів дітей шкільного віку

  • Тема 11. Сучасні методи психологічної корекції та консультування

  • Види психокоригувальної допомоги при порушеннях розвитку

  • Тема 12. Зміна соціальної ситуації розвитку дитини як один із методів психологічної корекції

  • Оптимізація соціальної ситуації розвитку дитини шляхом диференціювання навчання

  • Рання професійна орієнтація як пошук сфери самоствердження підлітка

  • Тема 13. Спеціальні школи для дітей з відхиленнями у психофізичному розвитку та поведінці

  • Відкриті спеціальні навчальні заклади для дітей із відхиленнями в розвитку

  • Закриті спеціальні навчальні заклади для неповнолітніх із відхиленнями у поведінці

  • Проблеми та перспективи організації спеціальних форм навчання й виховання дітей із відхиленнями у розвитку та поведінці

  • Список використаної та рекомендованої літератури