К. Бюлер систематизував матеріал з розвитку дитячого сприймання, визначив вікові особливості мислення та мовлення, зіставив значення біологічного і соціального чинників у становленні особистості на користь біологічного.
Недоліком теорії К. Бюлера вважається ототожнення етапів розвитку людини і тварини та невизнання інших варіантів розташування виокремлених ступенів.
Основне досягнення теорії трьох ступенів розвитку дитини в тлумаченні природи психічного: вивчення динаміки інтелектуальної сфери людини.
3. Психоаналіз (3. Фрейд, 1856-1939):
1) детермінанта особистісного розвитку - це психосексуальне дозрівання, тобто засобами перетворення і переміщення в різних ерогенних зонах лібідозної (сексуальної) енергії є стадії психічного розвитку, які можна вважати різновидом вікової періодизації; основні праці: "Тлумачення сновидінь" (1900), "Психопатологія буденного життя" (1904), "Тотем і табу" (1913), "Я і Воно" (1923);
2) започаткував віденську (А. Фрейд, 1895-1982) та англійську наукові школи (М. Клейн, 1882-1960), етнопсихологічні дослідження М. Мід (1901-1978), епігенетичну теорію Е. Еріксона, теорії соціального научіння особистості (Н. Міллер, Дж. Доллард ).
Основне досягнення біогенетичної концепції в тлумаченні природи психічного:
1) обґрунтування ідеї розвитку;
2) з'ясування ролі активності дитини для саморозвитку;
3) прикладні аналогії життя дітей і тварин (немовля - дикун тощо) надають дитині можливості позбавлятися архаїчних форм поведінки, мислення як слідів тваринних станів у людини (Г.-С. Холл);
4) з'ясування біологічної ролі гри в житті дитини: відбувається підготовка не до усунення минулого, а підготовка і вправляння функцій для майбутнього (К. Гроос);
5) започаткували я теорій соціального научіння особистості;
6) започаткування об'єктивного вивчення біологічного чинника в розвитку особистості, що виявилося в прогресуванні генетики, а згодом - психогенетики.
Від Самого початку біологічна Концепція відзначалася категоричною недооцінкою ролі соціальних чинників впливу, що пояснювалося, з одного боку, прогресуванням у другій половині XIX - на початку XX ст. експериментальної біології, з іншого - опором науковим уявленням про абсолютизацію можливостей навчання і виховання. Найбільш уразливим місцем концепції є фальсифіковані факти щодо розвитку людини, зокрема псевдодокази Е. Геккеля про еволюцію ембріона.
Соціогенетична концепція (соціальна, соціологізаторська)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вікова і педагогічна психологія» автора Поліщук В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні історико-теоретичні концепції у віковій психології.“ на сторінці 2. Приємного читання.
